Вправа 1. Чи е спільнокореневими подані слова? Визначте корінь слів. Чому відбуваються зміни у коренях слів? Косити - скошений, графити - розграфлений, садити - посаджений, пекти - спечений, мова - мовлення, втома - втомлений, пускати - випущений, берег - узбережжя, дорога - бездоріжжя, ліс - узлісся.

Вправа 2. У поданих словах визначте закінчення, якщо воно є.
Земля, дівча, ягнятко, ніч, стіл, зранку, писати, радість, читаю, читач, читаючи, візьмеш, ідемо, прийдіть, змагаємося, написавши, талановитий, талановито, безмежне, безмежно, злегка, по-нашому, парі, алібі, суфікс, турне, пальто, бюро.

Вправа 3. Серед поданих слів знайдіть і випишіть тільки ті, що не мають закінчення.
Камінь, каміння, перемогти, професія, відпочивши, відвертий, визнаючи, по-іншому, холодно, заспіваймо, красень, красуня, влітку, перероблюю, журі, дописавши, вдень, жартома, співати.

Объяснение:

Тільки-но в повітрі в повіє весною, з-під торішнього листя починають з’являтися маленькі квіточки. Природа навколо ще гола, сіра, клапті брудного снігу лежать навколо, холодні джерельця. А ця рослина вже розгортає свої пелюстки серед мокроти та холоду. Ідеш вулицею, і несподівано в око впадає маленьке свято весни на чиїсь клумбі!

Це свято – квіточки крокуси. Їхні ніжні пелюстки ледве видно від землі, стеблинка коротка. Листячко блискуче та вузеньке, наче смужка або голка. Та квіточки напрочуд гарні. Вони бувають бузкового, фіолетового,яскраво-жовтого, оранжевого, білого кольору. Зустрічаються також дуже привабливі смугасті крокуси. Велика квітка, неначе яскравий келих, здіймається з тоненької стеблини. По мірі цвітіння келих квітки розкривається все сильніше. А серединка квітки має життєрадісний жовтий або оранжевий колір.

Навіть, якщо крокуси засипле снігом та придавить заморозками, вони все одно стійко переживають негоду. Крокуси тримаються разом, ростуть дуже густо. “Весна йде! Недовго залишилося мерзнути! Не похнюплюйте носа, ми ж витримуємо!” – начебто говорять нам крокуси, визираючи з-під снігу.

яскраво-жовтого, оранжевого, білого кольору.

Зустрічаються також дуже привабливі смугасті крокуси. Велика квітка, неначе яскравий келих, здіймається з тоненької стеблини. По мірі цвітіння келих квітки розкривається все сильніше.

А серединка квітки має життєрадісний жовтий або оранжевий колір.

Навіть, якщо крокуси засипле снігом та придавить заморозками, вони все одно стійко переживають негоду. Крокуси тримаються разом, ростуть дуже густо. “Весна йде! Недовго залишилося мерзнути!

Не похнюплюйте носа, ми ж витримуємо!” – начебто говорять нам крокуси, визираючи з-під снігу.

За давньогрецькою

легендою, крокуси виросли з краплин крові. Таким чином бог Меркурій зберіг пам’ять про свого загиблого друга Крокуса. Перші весняні крокуси хочеться зірвати та зробити букет, але слід пам’ятати, що в такому разі наступного року на цьому місці крокуси вже не виростуть.