Міра відповідальності формує патріотизм

1. підмет - пісня, дума. присудок - не вмре, не загине. другорядні члени речення - наша, наша

2. підмет - осінь. присудок - вишиває. другорядні члени речення - на канві, зеленій, квітки, золоті.

3. підмет - душа. присудок - є. другорядні члени речення - слові, кожнім, своя.

4. підмет - садки. присудок - квітуть. другорядні члени речення - вишневі, урочисто, цвітом, чистим, білим, не сказано.

Частини мови: наша (займенник) , пісня (іменник) , дума (іменник) , не (частка) , вмре (дієслово) , загине (дієслово) , вишиває (дієслово) , осінь (іменник) , на (прийменник) , канві (іменник) , зеленій (прикметник) , золоті (прикметник) , квітки (іменник) , у (прийменник) , кожнім (займенник) , слові (іменник) , є (дієслово) , душа (іменник) , своя (займенник) , білим (прикметник) , не (частка) , несказанно (прислівник) , чистим (прикметник) , цвітом (іменник) , урочисто (прислівник) , квітуть (дієслово) , вишневі (прикметник) , садки (іменник)

Опис весни у художньому стилі Якщо ви мене запитаєте, яку пору року я люблю найбільше, відповім — звичайно, весну. Закінчилися суворі морози, і всюди відчувається подих весни. Все пробуджується до нового життя, дихає свіжістю і молодістю. Ще острівцями лежить сніг, а сонечко припікає, і з’являються перші вісники весни. Біжать струмочки і співають свою пісеньку, весело повідомляючи всім про прихід весни. І хоча вночі все ще морозно, але весна вступає в свої права. Дзвінкіше звучать пташині голоси, від їх щебетання за вікном я прокидаюся вранці. На деревах зявляються бруньки. Повіє легкий вітерець, і будуть гомоніти дерева, вітаючи весну. Я люблю гати навесні за природою, дивитися, як навколо все оновлюється. Люблю проводити вихідні у весняному лісі. Ідеш по лісі і відчуваєш, що на душі стає легко і радісно. Ось сонячні зайчики танцюють на галявині, — вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що пора прокидатися. Між деревами від перших сонячних променів з’явилися проліски. Вони ще зовсім маленькі, тендітні, але скільки завзятості в цих ніжних кольорах: наполегливо пробивають вони товстий килим торішнього снігу. Блакитні пелюсточки, немов посміхаючись, тягнуться до сонечка. Набредеш на галявину пролісків — і очей відвести не можеш: здається, ніби земля і небо одного кольору — яскраво-блакитного. Квіти такі ніжні, що і зривати їх шкода. Напевно, немає нікого мудріше матінки-природи, тому що як пояснити, що одна пора року змінюється іншою, і неодмінно приходить сама довгоочікувана — весна
Джерело: http://dovidka.biz.ua/opis-vesni-na-ukrayinskiy-movi/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua