ответ: усна народна творчість - це найдавніший різновид словесної творчості людини. виникла вона ще багато століть тому, коли писемності не було і люди не знали, що таке літери. як же виникали такі твори? одна людина складе, скажімо, казку, перекаже її іншим, а ті ще комусь, і так твір передається від людини до людини, з однієї місцевості в іншу. з уст в уста казку, пісню, прислів'я, приказку чи загадку, люди могли змінювати її, додавати щось своє. таким чином, один і той же твір у різних областях міг мати деякі відмінності. якщо літературний твір пише якась одна людина, або декілька людей, то народна пісня чи приказка з'являється у результаті спілкування багатьох людей, і вже неможливо встановити, хто її вигадав першим. багато народу бере участь у її створенні, саме тому твори, що з'явились і довгий час не були записані на папері, мають назву народних творів. інша назва усної народної творчості - фольклор. це слово у перекладі з ійської мови означає "народна мудрість". двісті-триста років тому з'явились такі люди, які цікавились цією творчістю та почали її записувати на папір. то були письменники, вчені або просто грамотні та освічені люди. завдяки цим людям, які витрачали свій час та докладали зусилля, ми можемо прочитати такі твори просто в книжці, нам не треба шукати тих, хто знає багато прислів'їв або казок, щоб познайомитись з народною творчістю. у повсякденному житті кожен з нас використовує фольклор, не помічаючи цього. спочатку мама співає нам колискові пісеньки, потім у дитячому садочку ми вивчаємо загадки. а от в школі ми знайомимося з рештою видів народної творчості. спочатку вивчаємо казки, приказки та прислів'я, потім коломийки, пісні, думи. приказки та прислів'я несуть в собі те, що називають народною мудрістю. коли я не хочу робити є завдання, то тато каже: "не побігаєш - не пообідаєш". і я розумію, що він має на увазі не те, що той, хто не бігає, залишається без обіду, а те, що я не отримаю гарну оцінку, якщо не виконаю і вправи. приказки та прислів'я охоплюють різні теми, а саме: різні людські недоліки, сімейно-побутові стосунки, здоров'я, праця, сміливість та відвага, бідність та багатство, щастя і горе та багато інших. твори усної народної творчості завжди відрізняються тим, що легко читаються, легко запам'ятовуються, невеличкі за розміром. це цілком зрозуміло, тому що вони ніде не записувались, а запам'ятати довгий та важкий твір неможливо. зараз вважають, що фольклор з'явився набагато раніше, ніж інші твори, і я цілком згоден з цим, тому що існував він вже тоді, коли люди і не уявляли, що існують літери.
хух, довго писав.
Всі ми з дитинства хочемо бути щасливими. В це слово всі люди вкладають різне значення. Для когось щастя – це матеріальні блага: квартира, машина, достаток. Хтось бачить щастя в спілкуванні з людьми і найбільше дорожить своїми друзями. А для когось щастя в любові, теплому сімейному колі. І кожному завжди буде не вистачати саме того, що він вважає щастям.
Мені здається, що щастя не буває постійним відчуттям, воно скоріш за все швидкоплинне. Якщо людина дуже сильно мріє про щось, то, отримавши це, вона відчуває почуття ейфорії. Але з часом кожен привикає до того, що у нього є. І тоді людина починає думати, що стане щасливою, коли отримає щось нове.
Насправді, неправильно думати, що щасливими нас зробить отримання чогось визначеного. Щастя в кожному дні, в кожній миті. Для цього не потрібно багато грошей або безмежні можливості. Достатньо лише з’їздити на природу, побачитися з друзями, порадувати себе якоюсь дрібницею. Тільки так можна відчути це. І навіть якщо після цього почуття щастя покине тебе, то воно все одно незабаром обов’язково повернеться.
