Варіант Похідними є прийменники,

а ;

б) утворенн складанняабо переходу з іншихчастинмови;

в) утвореніпрефіксальнимабосуфіксальним Вкажіть рядок, у якому всі сполучники часові:

а) тим що, як тільки, аж, що й;

б) що, як, ніби, дарма що;

в) ледве, тільки, як, щойно, після того як.

3. За значенням і вживанням частки поділяються на

а) сурядності і підрядності;

б) модальні, заперечні, формотворчі;

в) похідні і непохідні.

4. Форма умовного дієсловаутворюється за до а) навіть;

б) хай;

в) би (б).

5. Звуконаслідувальні слова відносять

а) до іменників;

б) до прислівників;

в) довигуків.

6. Вигук — це... Наведіть приклади.

7. Записати в два стовпчикисурядні та підряднісполучники:що,аби,як,ніби,та,а,і,або,якщо, щоб, але, чи, хоч, коли, проте, ані.

8. Записати слова в три колонки – разом, окремо, через дефіс;

Де/який , хтось/то, що/правда, ні/когісінько, як/то, ні/в/кого, ні/хто, ні/в/кого, ні/за/що, ні/звідки, як/от, аби/де, хтозна/як, не/аби/який, не/аби/хто, як/най/дорожче, коли/б/то, ніби/то, хто/сь/таки, аби/тільки, все/ж, ото/ж, а/як/же, як/раз, а/все/ж/таки, ото/ж, таки/пішов, дарма/що, ні/би, чим/дуж, не/наче/б/то, не/мов/би/то, хто/сь/якось

1 Не терши , не м`явши , не їстимеш калача.
2 Гора з горою не сходиться,а людина з людиною зійдеться.
3 Працювати не розгинаюци спини.
4 Грошей мало - не біда , як є друзів череда.
5 Щоб рибу їсти , треба в воду лізти.
6 Не краса красить , а розум.
7 Близько лікоть , та не вкусиш.
8 Не май сто кіп у полі , май друзів доволі.
9 Наука в ліс не веде , а з лісу виводить.
10 Печені голуби не летять до губи.
13 Хто знання має , той і мур зламає.
14 Без роботи день роком стає.
15 Над друга старого нема в світі нікого.

Мова — це таке поняття, яке для кожної людини є особливим та індивідуальним. В цілому світі не знайдеться така особистість, яка б не мала рідної мови. Зрозуміло, що в кожного народу різні мови, але в цьому нема нічого дивного.

Для мене рідна мова — це мова колискової, яку у дитинстві мені співала матуся. Це мова, якою я спілкуюся кожен день. Це мова, якою розмовлятимуть мої діти та онуки. Рідною для мене є українська і я цим пишаюся, тому що саме ця мова така милозвучна та поетична, багата та співуча!

Українська мова пройшла важкий шлях свого становлення. Досить довгий час її принижували та гнобили, затоптували в багнюку. Навіть був такий період, коли моя рідна мова вважалася «неіснуючою». Але вона пройшла через всі перешкоди, вистояла, не зламалася, завдяки цьому ми тепер вільно та без перешкод можемо спілкуватися українською. В наші дні українська мова стає все популярнішою, вважається престижно та модно розмовляти нею.

Для мене українська – це не тільки засіб спілкування, це ще й святиня, яку треба оберігати все життя. Мову треба цінувати як зіницю ока, тому що без неї народ втрачає свою вартість. Недарма ж люди кажуть, що без мови не буде нації. Мова повинна бути в кожного з нас глибоко в серці, тому що вона невід’ємна складова народу та держави.

Кожна людина ставиться по-різному до тієї мови, якою вона розмовляє. Дехто пишається нею, хтось соромиться її, а є й такі люди, які ставляться з байдужістю до рідної мови. Але така байдужість не призводить до хорошого фіналу. Отже, треба цінувати, пишатися та оберігати нашу національну святиню – мову. Недарма ж вона пройшла такий важкий шлях, щоб зараз бути забутою та знеславленою.

Для мене українська мова означає дуже багато, адже мої предки розмовляли нею ще з давніх часів. Вона передається з покоління в покоління, наче дорогоцінний скарб. Я б хотіла, щоб українська мова була в пошані кожного з нас, тому що ми — українці, достойні громадяни своєї держави. 

http://ukrtvory.ru/shho-dlya-mene-ridna-mova.html