Завдання Спишіть, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розділові знаки. 1. А то що? Ну (ну) Чого ж ти замовк? (М. Кропивницький). 2. «Ой яка ж я без листячка негарна!» — жахнулася молода берізка (О. Іваненко). 3. Гей (гей) яка ж то повинна бути битва, коли у коней встає пара, як туман з моря, коли стріли падають, як дрібен дощик, а мечі блищать, мов сонце у хмарі?! (М. Стельмах), 4. Ах Яка ти, лисичко, довірлива (Остап Вишня). 5. «Ого (го) (го)» — кричали якомога дужче (Є. Гуцало). 6. Гей піду я в ті зелені гори, де смереки гомонять високі (Леся Українка)

Звісно якщозапитати кожного з нас що означає бути паріотом то напевно кожен скаже, що це означає любити свою країну, але не кожен задумовується над справжнім значенням цього слова, просто любити цього замало, потрібно робити все, щоб країна стала кращою. А щоб країна стала кращою, треба щоб люди стали кращими. І кожен з нас повинен усвідомити, що аби наші майбутні покоління були патріотичними то в першу чергу потрібно змінити себе, коли кожна людина прибере сміття, яке лежить на узбіччі, коли кожна людина щиро Богу аби війна закінчилася і більше ніколи не повторювалася, коли кожен з батьків буде прививати любов до нашої неньки-батьківщини з малку,  тоді наша країна стане кращою. Ми повинні усвідомити, що ми - майбутнє нації, що ми - обличчя нашої  країни перед усім світом, перед іншими державами, ми повинні плекати любов до України з дитинства, адже якщо це не зробимо ми ніхто інший замість нас це не зробить. Так, бути патріотом означає любити країну, але сказати : " Я люблю свою країну" може кожен, але велику роль відіграє як щиро він це скаже, справжній патріот повинен сказати ці слова від серця. Хтось скаже я поважаю і тішуся з тієї людини бо вона - щирий патріот, так ця людина (патріот) правильно робить, але ми не повинні тішитися з таких людей адже бути щирим патріотом це - обовязок кожного з нас. І всі ми повинні з гідністю його дотримуватися.(Твір я написала самостійно, без інтернет-ресурсів)

Это был обычный день,как вдруг на меня с верху ,будто сотни ангелов с небес посветили на меня фонариками ,озарился свет.Я не знала ,что и думать.Мне было ужасно страшно видеть как мои конечности исчезают с этого света.И вот я полностью исчезла.Надеюсь мои родные будут по мне скучать ,хотя мне так и не казалось ведь мать с которой я жила совсем меня не признавала ,думала что я вырасту и уберусь наконец с этой квартиры.Хоть она меня и не любила ,так я же любила её больше самой себя.Я даже не могу понять где я нахожусь,вокруг было темно и я неуверенными шагами двигалась вперёд ,туда где что то будто маленькая звёздочка светилось.Дойдя до того самого места ,я увидела что это была совсем не звёздочка во тьме ,а маленькая дырка переправляющая свет из одной комнаты в другую .я с растерянностью посмотрела в неё и увидела страшное зрелище-двое инородных тел ,полностью облитые кровью,сидели и разговаривали на своём языке ,как только я отвлеклась что бы убрать волос который упал мне на глаза ,посмотрев обратно в дырку я с ужасом попятилась назад,на другой стороне через дырку прямо мне в глаз посмотрел этот инопланетянин .Я спряталась в самый укромный уголок ,дабы он меня не нашёл,но я знала ,что смерть неизбежна.Он зашёл в эту комнату,меня по прежнему не было видно так как я спряталась за шкаф.Он осмотрелся своими большими красными глазами и вдруг наши взгляды соприкоснулись,я быстро отодвинулась назад,он медленно начал подходить ко мне .Неожиданно для меня и него мы взялись за руки ,они были скользкие и противные ,но я не решалась их отпускать.После нескольких часов держания за руки он отпустил ,отпустил и руки и меня ,опустившись на землю,при этом не вымолвив не слова,он улетел к себе ,а я осталась сидеть и ждать его.С тех пор она ни когда не уходила от того места ,люди давали её еду,шутливо называли "Хатико",но к сожалению она так и не дождалась свое суженного.