maxyatkevich
21.10.2022 16:18

Українська мова. Виконати контрольну роботу.Речення з однорідними членами. Речення зі звертаннями , вставними словами
Варіант 1
Початковий рівень
1.Визначте речення з однорідними підметами.
A.Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її вічно живу і нову і мову її солов’їну.
Б. Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці ягід, звиває собі віночок.
В. Ще не вмерла України і слава, і воля...
Г. Понад морями пролягають тіні журби й тривоги, спогадів і снів.
2. Знайдіть речення з поширеним звертанням.
А.Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали...
Б. Запалай, мій вогнику крилатий, полум'ям привітним і незлим.
Б. Плач, же, серце, плачте, очі, поки не заснули.
Г. Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік.
3. Укажіть речення, у якому вставне слово виражає впевненість.
А.Отже, що тут багато говорити й сперечатися.
Б. Відступати нам, по-перше, пізно, по-друге, немає підстав.
В.Кажуть, юність нерозсудлива й тривожна.
Г. Ви, звичайно, знаєте мою сестру.
Середній рівень
4.Укажіть речення з неоднорідними означеннями (у поданих реченнях розділові знаки відсутні).
А. І ридає рояль за стіною про далекі загублені дні.
Б. З дому рано мене повела неспокійна епоха по тернистих дорогах важкого складного життя.
В. Якісь солодкі любі спогади та думки колисали його серце.
Г. Прийде пісня, мов дружна весна, шумовита рвучка голосна.
Д. Берези рідні скромні милі так тепло люблені людьми!
Е. Сухою травою шепочуть мені суворі козацькі могили.
5.У яких реченнях допущено пунктуаційні помилки при звертанні?
А. О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене.
Б. О Львове батьку мій камінний, знаю, Як мучила тебе страшна жада в бою, коли напасницька орда Топтала й роздирала Русь безкраю.
В. О незвичайна, чародійна мово, Хоч пронеслася молодість громово, Твій звук у мене в серці не затих.
Г. За все тоб низький уклін о земле, наш уклін!
Д. Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив.
Е. Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса.
6.Позначте правильні твердження (деякі розділові знаки пропущено).
А Часом переконливішим здається чиєсь фантастичне припущення, шо всі ми пришельці з далеких планет. (У реченні виділено вставне слово, яке з обох боків треба виділити комами).
Б. Петрів ешелон був одним із останніх, а може й найостанніший. (У реченні немає вставних слів).
В. Старому видно було ніяково за те, що виявив перед незнайомою людиною слабкість. (Виділене слово є вставним, його слід відокремити комами).
Г. Буває вечірня зоря золота, буває рожева, а ця ось багрянисто - туманна. (У цьому реченні виділено вставні слова, їх треба виділяти комами).
Д. Почав отже і я ходити до школи. (У реченні виділено вставне слово, його слід відокремити комою).
Достатній рівень
7. Встановіть відповідність між реченнями і значеннями вставних слів , ужитих у них
1.Жахіття війни , на щастя ви не знали…
2.На материні прохання, уявіть собі, ніхто не зважає.
3.Тепер, щоправда, досить було голо і сумно.
4.Мабуть, передчуття розлуки властиве людині.
А. Почуття.
Б. Послідовність викладу.
В. Невпевненість.
Г. Упевненість.
Д. Активізація уваги
8.Складіть і запишіть два речення так, щоб у першому узагальнююче слово стояло перед однорідними членами речення, а в другому — після них. Підкресліть члени речення.
Високий рівень
9.Напишіть твір-мініатюру «Чому я люблю Україну?» Використайте у творі однорідні члени речення та звертання.​

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
TToMoLLIHuK1
16.02.2021 01:42
Несподівана знахідка
Народне оповідання Полтавщини

Моє мальовниче селище розташоване у звичайній для мене місцевості: нічого особливого тут не трапляється, жителі живуть звичайним життям. Але я б хотіла розповісти історію, яка трапилася зі мною влітку на День мого народження саме у моєму рідному селі. Тато на День народження подарував мені фотоапарат, а також пообіцяв взяти із собою на нічну риболовлю.

І ось наш човен пливе серединою річки. Ясна смуга світла від місяця на воді все ширшає, сяє золотим сяйвом, сягає по річці, неначе золота дорога в якийсь рай, у якесь мрійне царство. Прибувши на острів, тато поклав вудочки, поставив намет та розвів вогонь. Я від радощів фотографувала все, що мені подобалося. Ось по тихенькому стеблі повзе працьовита мурашка, на гілці співає свою пісню пташка, а на воді цвітуть гарні водяні лілії.

Аж ось заходить вечір. Кудись ховаються останні шуми і відгуки довгої літньої днини. Не погасло ще на заході червоне марево, а вже над ним у темряві зажевріла вечірня зоря. А місяць, що млів серед ясного неба сірою малопомітною плямою, під темним крилом ночі відразу ожив і засвітився чарівним вогнем. Мені захотілося сфотографувати цю красу. Від того, що я побачила через фотооб’єктив, у мене перехопило подих. На небі серед величезного розмаїття зірок пливла літаюча тарілка. Спочатку це була малопомітна цятка. Та чим ближче вона наближалася до острова, тим чіткіше було видно її контури. Вона виявилася геть такою, як в книжках та газетах. Я гала за її польотом, як зачарована. То була дивна казкова ніч. Коли настав ранок, мені здалося, що то все наснилося.

Повернувшись додому з татом, я на певний час забула ту чарівну ніч, але яким було моє здивування, коли, проявивши плівку, на нічному зоряному небі ми всі побачили силует літаючої тарілки. Може, то прибульці так вітали мене з Днем народження?

0,0(0 оценок)
Ответ:
2005kolzaarina2
26.06.2022 07:04
Колись, коли сонце розкидало свої промінчики по землі, у садку росла гарна клумба. І була там єдина, найкрасивіша квітка-фіалка. Завжди, коли хтось проходив біля неї, усміхався. Фіалка завжди вважала, що вона своєю красотою керує усім, що біля неї- водою, сонцем, хмарами. Але, одного разу, про це дізналася вода і дуже образилася на фіалку, бо та не слухала її, що та дає їй життя і красоту. Наступного разу, сонце знову пестило землю своїми променями. Але у цей раз, коли хтось проходив біля клумби ніхто не посміхався. Фіалка вмирала. Вона не знала чому, кого біля неї нема? Глядь, сонце є, хмарки теж, немає тільки водиці. І тільки тоді фіалка зрозуміла, що робила вода для неї. Рослина звала її, звала, а вона не приходила. Квітка, вже давно розчарувавшись, почала помирати. Однак, вона почула, як з весеою пісенкою до неї прямує її подружка-вода. Як тільки вона прийшла, фіалка відчула сили, і стала буяти своєю красотою. Більше вони ніколи не розлучалися, фіалка зрозуміла, що дружба-це найголовніше. Що маючи дружбу, ти маєш все.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота