Твір опис памятника роксолани

Займенник — це самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.НАПРИКЛАД: він, ми, щось (вказують на особу, предмет);той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки(вказують на кількість).
Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, — ще й за родами та числами.У реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше — частиною присудка.НАПРИКЛАД:: Я принесу тобі свою надію... (В. Симоненко).

1.Просте , односкладне , дієслівне ,узагальнено-особове . 
2.Просто , односкладне, дієслівне , означено-особове ( дійсний б) . Складне , двоскладне ,поширене , повне , не ускладнене . Просте , односкладне , іменне , номінативне .
3.Просте , односкладне , дієслівне , означено-особове ( наказовий б)
4.Просте , односкладне , іменне , номінативне .
5. Просте , односкладне , дієслівне , узагальнено-особове, ускладнене однорідними присудками.( узагальнена особа - він)
6.Просте , односкладне , іменне , номінативне .
7.Просте , односкладне , дієслівне ,  інфінітивне .( спонукальне речення , що містить в собі заклик) 
8.Просте , односкладне , дієслівне , безособове .( стало шкода - предикатив виражений словом іменникового походження )
9. Просте , односкладне , прислівникове , безособове .