Відповідь:
Добрий день, Тарасику!
Напевно, ти б дуже здивувався, якби отримав цього листа насправді. А ще був би здивований тим, що тебе, селянина-кріпака, знають і пам'ятають через двісті років. Але ти навіть не уявляєш, яке життя тобі доведеться прожити і ким ти станеш для всіх українців у майбутньому.
Сьогодні ти дуже хочеш малювати, мрієш у майбутньому робити це вільно, не криючись від інших. Так, ти станеш відомим художником, твої картини прикрашатимуть найпрестижніші музеї і коштуватимуть шалених грошей. Але справжню славу і велич принесе тобі не живопис. Можливо, ти ще навіть не здогадуєшся, але в твоїй душі дрімає геніальний поет, якому судилося стати світочем, пророком українського народу.
Але все це буде пізніше. А сьогодні - просто живи, насолоджуйся дитинством, радій кожному дню, прожитому між рідних людей і на рідній землі, бо скоро цього всього не буде. Це та плата, яку тобі доведеться віддати за свою геніальність, за велич і талант. І змінити вже нічого не зможеш... Долю не обирають...
Бувай! Точніше, до зустрічі... до зустрічі на сторінках твоїх книг...
Пояснення:
