Неправильно оформлено цитату в реченні
А М. Бажан, читаючи вірші П. Тичини, говорив, що «Ми насолоджувалися красою українського слова, яке грало, співало, бриніло, лилося зі сторінок незабутньої тієї книги «Сонячні кларнети».
Б Василь Стус, не визнаючи себе винним, писав: «Якщо на твоїй рідній землі тебе розпинають за любов до неї, тоді доводиться змиритися з тим, що в тебе є рідна земля, але немає рідної країни».
В «Любити все прекрасне і земне та говорити правду...» – так, роздумуючи про громадянське покликання письменника, стверджував Василь Симоненко.
Г М. Зеров писав: «Тичина вже в «Сонячних кларнетах» відкрив усі свої козирі, а потім не раз був примушений до гри слабої і безкозирної».

Д Свої роздуми про призначення людини на землі Василь Симоненко виклав у поезії «Ти знаєш, що ти – людина», у якій змушує читача замислитися над цим складним питанням:
Ти знаєш, що ти – людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.

ответ:

объяснение:

тануть сніги, біжать струмочки, починає пробиватися перша травичка, розпукуються бруньки, з'являються тендітні квіти, чути спів це настала весна — найпрекрасніша пора року, оспівана поетами за свою первозданну красу.

весна приносить із собою не тільки довгоочікуване тепло, вона приносить радість і надію, надію на краще. після невблаганних морозів та лютих завірюх, після снігів, які вкривають землю пуховою ковдрою, після зимової сплячки, у яку, здається, не лише деякі види звірів, а вся природа, нарешті настає весна — прекрасна царівна у зеленому вбранні та віночку ніжних квітів.

а весна іде, як фея,

в чарах шуму і пісень,

біла, біла, як лілея,

в квітах яблунь і вишень.

батьківська хата — це сховище найсокровенніших думок і переживань, місце відпочинку для душі та тіла, повне любові, поваги та затишку. хата дає людині не лише «дах над головою» і захист від фізичної загрози у вигляді стихійних сил, холоду, злочинців тощо, а й уособлює собою місце цілковитого спокою та комфорту в родинному колі.батьківська хата — це все те, згадки про що живуть і будуть вічно жити в наших серцях, символ тепла і надії, місце, де тебе завжди приймуть, заспокоють і вислухають. батьківська хата — це наші корні, наше гніздо, з якого ми починаємо свій довгий і тернистий шлях в світ.