Відколи існує людство — були конфлікти, були війни. Причини кожного випадку начебто називають різні, але легко переконатися в тому, що насправді причина одна й та ж — неповага до інших людей, бажання панувати й підкоряти собі, утверджуючи свою зверхність. Мені невідомий жодний факт конфлікту, який стався через якесь непорозуміння.
Бувають звичайні війни як прояв державної політики, коли з обох сторін гинуть люди. А скільки «війн» відбувається в житті кожної людини, породжених грубістю, зневагою, приниженням. Такі «війни» ми називаємо побутовими конфліктами. Добре, що в деяких школах дітей навчають розв'язувати конфлікти ненасильницьким а шляхом розмов, бажанням порозумітися, одним словом, — шляхом переговорів. А як же бути тим, кого в школі цьому не навчають? Та ще інколи й самі вчителі бувають стороною конфлікту? На моє глибоке переконання, про вирішення конфліктів треба писати всюди: в Інтернеті, в молодіжних газетах чи журналах, розвішувати плакати, кидати в поштові скриньки листівки на зразок реклами. А всіх без винятку вчителів треба навчити конфліктології. Бо конфлікт, в основі якого — жорстокість і небажання розуміти інших, врешті може обидві сторони зробити такими ж жорстокими й несправедливими стосовно інших людей. Річ у тім, що часто скривджена людина жадає помсти, а це штовхає до нових і нових конфліктів. Такі виснажливі моральні «війни» просто спустошують людину й роблять її черствою та байдужою до довколишніх.
У конфліктах не буває переможців, програють обидві сторони, якою б не була причина конфлікту. Наприклад, на додаток до того, що було сказано вище, треба було б над входом до школи повірити плакат: «Моя свобода закінчується там, де починається свобода іншої людини». Може, після цього конфліктів би стало менше, зокрема в школах.
Объяснение:
тут есть подходящие слова думаю
Укр. мова Синтаксис
Розділові знаки у складнопідрядних реченнях
Коми ставляться
Між частинами складнопідрядних речень, що мають свої синтаксичні центри. Наприклад: Ой вербо, вербо, де ти росла, що твоє листячко вода знесла? (Народна творчість).
Коми не ставляться
Якщо підрядна частина починається з частки не. Наприклад: Якби ти знав не коли телефонували, а що переказували.
Якщо підрядна частина складається з одного слова. Наприклад: Щось тобі переказували, та не знаю що.
Якщо підрядні однорідні частини пов'язуються одиничним єднальним або розділовим сполучником. Наприклад: Спитайте, коли відбудеться концерт і скільки коштує квиток.
Крапка з комою ставляться
Між ускладненими або віддаленими за змістом частинами може ставитися крапка з комою. Наприклад: Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоси черкаються об голову, об вуха; коли ниви поцяцьковані синіми волошками та червоними маківками. (І. Нечуй-Левицький).
Тире або кома і тире ставляться
Якщо у допустовому складнопідрядному головна частина вимовляється з різким підсиленням тону (з метою інтонаційного і смислового її виділення), то між частинами складнопідрядного речення ставиться кома і тире. Наприклад: Скільки б ми таких кубків гірких не пили, - ще зостанеться цілеє море. (Леся Українка).
Двокрапка ставиться
Двокрапка замість коми може ставитися, якщо в головній частині є слово, що вимагає роз'яснення. Наприклад: Лисичка подала у суд таку бомагу: що бачила вона, як попелястий Віл на панській винниці пив, як мошенник, брагу, їв сіно, і овес, і сіль. (Л. Глібов).
