3. Двокрапку перед однорідними членами речення й тире після них треба ставити у варіанті (розділові знаки пропущено)
А Усе навколо дерева птахи люди сповнене весняної пружної нестримної сили.
Б На столі лежить старовинна зброя іржаві шаблі пістолети стара рапіра патронташ та інше.
В Мемуари щоденникові записи листи усе це найглибші джерела історії України.
Г Полова буває у всякому ділі і в сільському господарстві і в літературі.
Д Все в золоті каштани й вербняки Святошин і Печерськ Березняки.
4. Правильно вжито розділові знаки в реченні
А Мова — це не константна застигла система а живий процес національного мислення.
Б Слово, що приховує недобрі наміри, — грішне, нечисте.
В У слові синтезується ідеальне, та матеріальне, раціоналісте, та ірраціональне.
Г Кожна національна мова і велична і сильна і безсмертна тим, що є універсальним засобом пізнання.
Д Рідне слово — у нас, і навколо нас.
5. Звертання є в усіх реченнях, окрім
А Умудрітеся, немудрі: хто світ оглядає, той і серце ваше знає, і розум лукавий.
Б О земле рідная, не жатиме неситий пшениці на твоїх ланах.
В Залишали синам ідеалів святу філігрань — Україну любити і вміти за неї страждати.
Г Любі мої всі, не писала я вам сими часами за клопотом, не так передсвятковим, як письменним.
Д Чом, чом, чом, земле моя, чарує так мене краса твоя?
6. Вставне слово, що вказує на джерело думки, вжито в реченні
А Не плакали друзі, бо сльози, як кажуть, солдати в обозі здають ще до першого бою.
Б Можливо, колись я знайду свою гавань, де сонце ранкове розхитує гами.
В Звичайно, ти закритись можеш планами, у лати справ сховать всього себе.
Г Як море, в долині хвилюється хліб, налитий снагою землі, — здається , по ньому про могли б великі морські кораблі.
Д Як без ночей нема світання, так без світань шляхи не ті, і якщо в муках є шукання, то значить, муки ті святі!
​

1. Денис почепив рушницю на плече, і не сказавши нікому й слова кудись пішов. 2. У плавнях затривожилась дика птиця, і крякаючи не могла заспокоїтися. 3. Хрипко крякаючи, пролетів грак мало не черкаючи вершечків сонних дубів.4. Акорди бабиного літа зітхнувши, падають в траву. 5. Гайвороння злітало все вище, і віддаляючись наче тонуло у велетенському озері. 6.У молодості, він міг працювати не втомлюючись.7. Вона не звикла сидіти, склавши руки. 8. Іван із жахом побачив, як виткнувшись з-за галузок затрясли головами бородаті цапи. 9. Можна робити добрі справи, і не чекаючи похвали.

Объяснение:

Прикметники роблять художній текст гарніше, образніше, як правило в тексті часто виступають у ролі епітетів. Наприклад, шовкові кучері, срібні ковзани.

Йти по весняному лісі - справжнє задоволення. Можливо, де ще лежить сніг - адже все ж березень місяць на дворі!, можливо, температура ще не зовсім висока, і доводиться надягати теплу куртку з шапкою, але все вже дихає справжнім, березневим повітрям. Така особлива атмосфера буває тільки в перший місяць весни - все вже дихає сонцем і теплом, навіть якщо вони радують нас зовсім рідко.
Як хочеться вдихнути повними легкими цей повітря, повний запахів трав і дерев, розпускання бруньок і перших лісових квітів! Зовсім скоро в цьому лісі все стане зеленим, а поки листя тільки починають з'являтися на гілках дерев-велетнів, гідно які пережили цю зиму. Якщо довго, довго йти по стежці, можна вийти на галявину, де з-під снігу вже почали пробиватися квіти - і це видовище варто того, щоб пройти навіть через весь ліс. Ось тільки рвати квіти не варто - природа в наш час і так ображена настільки, що краще вдатися спогляданню її краси, а не присвоєння її. Адже вдома квіти простоять щонайбільше кілька днів, а в лісі будуть рости місяцями.
Пройдися по лісі, спробуй увібрати в себе всю красу, всю ніжність весняної природи, всю її оживаючу, теплу суть. Доторкнися до цього чуда - що прокидається до життя. Під льодом вже біжить річка, розбиваючи свої зимові кайдани, сонце вже починає зігрівати своїм теплом все живе, а можливо, ти навіть зможеш побачити мешканців лісу - наприклад, білочок. Хто знає, може тобі навіть вдасться погодувати рудих лісових принцес з руки? На всяк випадок варто завжди мати з собою корм для лісових мешканців - адже можливість погодувати тварину випадає вкрай рідко, і запам'ятовується надовго.
А як багато в картині весняного лісу означає заливистий щебет птахів, які приносять на своїх крилах весну і тепло? Нарешті вони повернулися з далеких країв, і тепер можуть своїм співом зробити прогулянку по весняному лісі ще краще і приємніше. Хоча, що може її зіпсувати? Єднання людини з природою в найкращу пору року - особливе і неперевершене. Адже в осінньому лісі можна насолодитися красою в'янення природи, в зимовому - повеселитися і подивитися на ліс в білому одязі, але тільки у весняному лісі природа і кожна її частина відчуваються так гостро, так яскраво.
Варто здійснювати прогулянки у весняний ліс частіше. Насолоджуйся природою, поки вона ще не зовсім переможена людиною!