Летить коник, басує. Полем-долем пустує. Ніхто його не впіймає, і ніхто не загнуздає. (Вітер)
Хто малюнок на вікні уночі зробив мені? (Мороз)
Зоря-зірниця, красна дівиця, по небу гуляла, плакала – ридала,
Місяць бачив – не підняв, сонце встало – і забрало. (Роса)
В нас зимою білим цвітом сад зацвів, неначе літом. (Іній)
Мене п’ють. Мене ллють. Усім я потрібна. Хто я така? (Вода)
Жувати не жую, а все поїдаю, все тільки їм, а з голоду помираю. (Вогонь)
Не п’є — живе, а нап’ється — умре. (Сніг)
Хоч без ніг, а біжу прудко; не сплю ні вдень, ні вночі, хоч ніколи з ліжка не встаю (Річка)
Стоїть дерево серед села, а в кожній хатці — по гіллячці. (Сонце)
Мар’янка зелена
не сіяна, не саджена,
хто до неї доторкнеться,
дуже сильно обпечеться
( Кропива)
На горішек схожий, а на дубочку росте
( Жолудь)
Влітку жупани вдягають,
взимку їх знімають
( Дерева)
Восени опадають,
а весною виростають
( Листя)
Стоять у полі три сестрички,
стрункі та біленькі, кучеряві, зелененькі
( Берези)
Вночі на лузі –
Гляньте ви!
Сивко пасеться
Без трави.
(Туман)
1 У Коростені з цієї страви зробили бренд: тут щорічно проводять Міжнародний фестиваль дерунів, на який з’їжджаються продемонструвати свою майстерність кухарі зі всієї України й не тільки.
2 Найважливіша подія в історії «Щедрика» відбулася в Києві в 1916 році: хор студентів Київського університету вперше виконав «Щедрика» і мелодія полетіла у світ.
3 На початку XVI століття в Україні з’явилися підприємства на яких виготовляли скляні вироби, а з часом ремесло набуло розвитку й стало більш популярним.
4 Запам’ятайте, іноді не слова, а тон, із яким ви їх вимовили, ображають співрозмовника.
5 Як у нашому селі в крицю вдарять ковалі - так і знай: не за горами з солов’їними піснями йде весна по всій землі.
6 Скрізь, де пройшов дощ, свіжо - нарешті дочекалися прохолоди й поживи землі.
