Для Т. Г. Шевченка жiноча недоля була згустком болю, що запiкся в його серцi. Крiпацька неволя – це доля рiдної матерi, яку передчасно "у могилу нужда та праця положила", доля сестер Катрi, Ярини, Марiї – голубок молодих, у яких "коси в наймах побiлiють", це трагiчна доля його першої трепетної любовi – Оксани Коваленко, доля всiх нещасних жiнок, що "нiмi на панщину iдуть i дiточок своїх ведуть". Т. Г. Шевченко гнiвно виступав проти жiночого безправ'я. Вiн нiби зiбрав воєдино у своєму зболеному серцi страждання поневолених жiнок усiх епох i схвильовано розповiв про них цiлому свiтовi.
1. Може то птахи, приносять на своїх крилах весну?
2. На жаль, ми не мали можливості знайти для її тітки квартиру десь ближче.
3. На моє щастя, на материні прохання ніхто не зважає.
4. Здавалося, він не чув нічого.
5. Можливо блискавиць крило ці горді коси заплело ?
6. Напевно, там водилися й гадюки.
7. Безперечно вам усе тут незнайоме дивне, я знаю.
8. Кажуть, нібито ці дроти тягнуться від самих Карпат аж до Чорного моря.
9. З Олександрівська з Хортиці поет як
10. гадають, поїхав до села Покровського.
не точно, перевір
Объяснение:
