Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено):
А Ластівки літають низько завтра буде дощ.
Б Махнула осінь в ліси вони зацвіли пурпуровими сірими та жовтими фарбами.
В Рум’яна осінь хилить віти горіхи жовкнуть на ліщині.
Г Стоїть край лугу і сміється мати я пам’ятаю день той дотепер.

Шилом моря не нагрієш.

Готуй сани влітку.

На переправі коней не міняють.

Виходжу з дому в передчутті чогось незвичного(розповідне,неокличне,поширене,односкладне,означено-особове).

Весною тут встають рано(розповідне,неокличне,поширене,односкладне,неозначено-особове).

Що посієш, те й пожнеш(розповідне,неокличне,поширене,односкладне,узагальнено-особове).

Роботу зроблено добре(розповідне,неокличне,поширене,односкладне,безособове).

Літо. Берег. Синє, синє небо(розпвідне,неокличне,однокласдне,називне).

Не милуй мене шовково

Вже і пороги ось-ось одягнуть в крицю та граніт

На другий день тільки про повінь і говорили

Надворі світає

Осінь це неймовірна пора року.

Все вкрито чудовим різнокольоровим килимком.

Прогулюючись я, ЗДАВАЛОСЬ, не могла відірвати очей від такої краси.

Дерева вбралися в бездоганний одяг.

МОЖЛИВО, навіть кращий ніж у відомих дизайнерів.

Берізки вирішили показати свої зачіски усім людям.

Вони опустили свої золотаві коси донизу, щоб всі могли бачити таку красу.

Кожний листочок своїм шелестінням створював певний звук.

І їх поєднання створювало мелодію.

НЕМАЄ СУМНІВУ, що кращої мелодії я й не чула.

НА ЖАЛЬ, день пролетів дуже швидко, але в мене залишилось багато вражень.

ЗДАЄТЬСЯ, осінь - це найкраща пора року!

Все що великими буквами вставні слова.

Объяснение: