Навесні шпаки прилітають досить рано, коли ще досить прохолодна погода, в березні місяц за прильотом показали, що під час весняного прильоту шпаки летять зграями, вибудовуючись клином, шеренгою. Чисельність птахів у зграях дуже різна, від декількох штук до декількох сотень.
Дані птахи поселяються переважно с парках та садах міст та сіл. Проведені нами показали, що птахи з`являються переважно не поодинці, а маленькими зграйками 5 – 10 особин. Птахи прилітають переважно на ті ж самі місця гніздування. Прилітаючи на місця гніздування починають займати гнізда, розселяються в дуплах та шпаківнях. Самці починають виводити голосну та дзвінку пісню. Пісня в них голосна і різноманітна завдяки запозиченим чужим звукам, часто було чути тьохкання і лящання. На місця гніздування прилітають, ще розбившись на пари, і пари утворюються на місці. Виводячи свою пісню самці закликають свої самок. Після спарювання пари шпаків починає будувати гніздо, в місці, яке було вибране самцем.
Гніздо вистилають переважно стеблами і листками сухих рослин, хоча використовуються дрібненькі деревні гілки. Гніздо круглої форми, ретельно вистелений м'якими листками і пухом, яким обкладаються і краю гнізда. Розміри гнізда можуть досягати 6 — 10 см в основі, 4 — 6 см висоти.
ы в мире не одиноки, вокруг нас множество «братьев наших меньших»: зверей, птиц, домашних животных. Мы, конечно, иногда замечаем их красоту, ловкость, грациозность, возможно, необычность. Но часто смотрим им в глаза, или видим, что им, этим животным, бывает страшно и неуютно рядом с людьми? Сколько сейчас бездомных собак и кошек (в основном бывших домашних любимцев!), Которые жалобно и печально смотрят нам в глаза, совсем как те старушки просители в метро или на улице.
Мне кажется, что мир эмоций птиц и животных близок к человеческому. Недаром же говорят о собачьей верности и преданности, о котах, испытывающих горе или болезнь хозяев и лечат, поддерживают их, о лисью хитрость и волчью злобу. В переводе говорится о аиста скучает по далекими краями, по друзьям, за небом, за лелечихою. И это понятно, ведь он потерял почти все ему дорого. И нашел в себе силы жить, принять добро людей и ответить на него своей приязнью. Он не теряет надежды, ходит, как человек, к колодцу выглядеть весну и свою мечту. И это трогательный урок даже нам, людям, верить, надеяться при любых обстоятельствах, преодолевать свой недуг.
Значит, надо быть внимательным не только к людям, но и к окружающему миру: животных, растений - относиться к ним с добром и уважением. И они ответят нам тем же.
