Був гарний, погожий день. Маленький зайчик сидів під кущиком і дивився на свій старенький кожушок.
— Ой горе мені, — плакав бідолашний, — сніг розстав, ніде заховатися, скрізь видно мій білий кожушок.
Ласкаве сонечко побачило заплакане зайченя, витерло йому промінчиком слізки і пообіцяло до Воно звернулося до весни. Уважно вислухала вона сонечко і вирушила на пошуки зайчика. Де проходила, там зеленіла трава, розквітали дерева, щебетали пташки. Усе раділо Весні-чарівниці.
Нещасне зайченятко, яке сиділо під кущиком на купці сірого снігу, раптом із жахом побачило, як останній сніг розтанув, і навколо нього розцвіли проліски. Тремтячий зайчик підвів голову і помітив дівчину незвичайної вроди. Вона була одягнена в шати з прекрасних квітів. Вітер грався її русявим волоссям, а пташки співали для неї найкращих пісень.
— Ти хто? — зачаровано запитав зайчик.
— Я — весна, — лагідно відповіла дівчина, — сонечко розповідало про твою біду. Ось дивись. Це тобі.
Вона простягнула йому гарненький сірий кожушок.
— Дякую тобі, Весно! — закричав зайчик. — Тепер ніхто не побачить мене серед кущів!
Одягнувши нового кожушка, щасливий зайчик зник у лісі. А весна-чарівниця помандрувала далі, даруючи всім радість і втіху.
Объяснение:
Незаперечним залишається той факт, що сонети, як форма ліричного вірша, з'явились в Італії, понад сімсот років тому. Зручні для написання і читання вони дуже швидко припали до душі багатьом ліричним письменникам по всьому світі, але найбільш відомим ліриком який писав вірші в цій формі є великий поет епохи Відродження Франческо Петрарка. Саме його творчість підкреслила, що навіть при певній скутості форми, сонетами, з легкістю можна відобразити свої ліричні та філософські думки.
Епоха Відродження до Англії добралась дещо пізніше, ніж до інших європейських країн і закономірним була поява тут англійського сонета. Першим серед поетів, які зацікавились сонетами в Англії, був сер Томас Уайет, його вважають родоначальником англійського сонета. Якщо яскравим представником італійських сонетів є Петрарка то одним з найбільш популярних авторів англійських сонетів є Вільям Шекспір. Розгляньмо в чом
у полягає основна відмінність між сонетами Петрарки та Шекспіра.

quote Примірник сон
етів Шекспіра 1609 року
В той час як обидва види сонетів складаються з 14 рядків і написані п'ятистопним ямбом, вони помітно відрізняються між собою за формою та спрямованістю.
Класичний, або італійський сонет має чітку строфічну форму і складається з чотирнадцяти рядків, поділених на чотири строфи. Перші дві строфи (катрени) – чотирирядкові, а наступні дві (терцети) — трирядкові.
Схема італійського сонета має наступний вигляд: 4-4-3-3.
Катрени римувались за схемою ABBA ABBA, а останні шість рядків (терцети) римувались за наступними моделями CDCCDC або CDECDE.
В класичному сонеті катрени й терцети часто мають спільні рими. В італійському сонеті кожен рядок закінчується крапкою, а останнє слово є «ключовим».
Сонети Франческо Петрарки традиційно написані з точки зору людини, яка ідеалізує кохану жінку і неймовірно сумує за втраченою любов'ю. В катренах переважно описується конкретний випадок або встановлюється основна проблема сонету, а в терцетах Петрарка зазвичай знаходить і змальовує рішення.

quote Сонета Франческо Петрарки. Переклад Д.Павличко
Шекспірівський або англійський сонет має особливу будову і структура англійського сонета відрізняється від італійської. Він складається з трьох катрен з неоднаковими римами та одного дистиха, або двовірша.
Форма написання шекспірівського сонета виглядає так: 4-4-4-2.
Схема римування англійського сонета має наступний вигляд: катрени римувались за схемою ABAB CDCD EFEF, а заключний двовірш GG.
Специфічна будова вплинула і на зміст. В шекспірівському сонеті переважно третій катрен є кульмінацією, а кінцевий дистих — розв'язкою.