Прочитайте текст і виконайте завдання 1─ 4.
1.Чорнобривці завоювали не лише пошану, а й любов українців. 2. Ці скромні
жовтогарячі квіти із сильним запахом ні з чим не переплутаєш. 3. В Америці зростає 35
видів чорнобривців, а в нас лише три. 4. Різким запахом вони відлякують будь-яких
городних шкідників, мають лікувальні властивості. 5. Дівчата вплітали чорнобривці у свої
вінки, освячували на Маковія.
Завдання 1─ 4 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН
ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильну відповідь
1.Жодного займенника немає в реченні
А першому Б другому
В четвертому Г п’ятому (0,5 б.).
2. У четвертому реченні займенників
А 1
Б 2
В 3
Г 4
3. Виділений у 5 реченні займенник стоїть у відмінку
А давальному Б знахідному
В орудному Г називному
4. У четвертому реченні є займенник
А присвійний, неозначений Б означальний, відносний
В неозначений, особовий Г присвійний,вказівний (0,5 б.).
Завдання 5─ 9 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН
ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильну відповідь
5. Займенниками є всі слова рядка
А ви, всякий , що, ніяк, жоден Б вони, мій, скільки, хто, котрий
В деколи, чий, наші, їх Г Моя, скільки, абияк, ти
6. Присвійний займенник є в кожному рядку, ОКРІМ
А взяти його зошит Б схвалити мій проект

В за в кіно Г знає своє місце (1б.)
7. Через дефіс треба писати всі займенники рядка
А аби/кому, ні/скільки, хтозна/кого
Б бозна/що, будь/кого, ані/кому
В що/небудь, казна/чому, який/небудь
Г ні/з/чого, бозна/кому, чий/небудь (1б.)
8. Виділені займенники належать до одного розряду в усіх реченнях, ОКРІМ
А Що не забуду я ніколи?
Б Намалюю квіти, що ростуть у лузі.
В Хто наш народ? Яка у нього доля?
Г Та до кого ж я літатиму? (1б.)
9. З’ясуйте , яким членом речення виступає виділений займенник.
Усяка травичка на своєму корені росте.
А підметом Б додатком
В означенням Г обставиною (1 б.).

Завдання 8-9 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка,
позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ
10. Установіть відповідність. (1,5 б.).
Розряд за значенням Приклад
1 вказівні А котрий, чий, скільки
2 відносні Б стільки, такий, той
3 питальні В ніякий, ніхто, нічий
Г хто? що? який?
11. Установіть відповідність (утворіть словосполучення).(1,5 б.).
1 пишався А на мене
2 сміявся Б мною
3 пробачив В з мене
4 дивився Г наді мною
Д мені​

Чудові степи білоцерківські! Прекрасно тут ранньої весни, коли прокидається земля, коли все на степу наливається життєдайним соком, починає рости, тягнеться буйно до сонця. Чудові ці степи влітку, коли шумлять хліба, коли жайворонки весело заливаються в небі, коли до млості припікає сонце. Величний цей степ восени, коли поля готові віддати свої незчисленні багатства, коли з тріском лопаються на баштанах дивовижні великі кавуни, і тече з них густий медовий сік, коли цвітуть пізні гречки, і п’янять та бадьорять їх пахощі людину.

Дуже часто, особливо від юристів, можна почути таку фразу: “Незнання законів не звільняє від відповідальності” (ч.2 ст.68 Конституції України). Однак, як не дивно, жоден нормативний акт не містить дану істину, включаючи Кримінальний Кодекс України, який, як відомо, є єдиним джерелом кримінального права. Логічно виникає питання: чому ж незнання законів не може звільнити від відповідальності?

З юридичної точки зору, відповісти на це питання досить складно. Дійсно, жоден закон не говорить про це. І немає ніякого документального підтвердження подібного вислову, що збиває багатьох з пантелику і змушує шукати різноманітні виправдання в свою сторону. Є закон - є відповідальність за вчинене порушення чи злочин. Інших варіантів і бути не може - скаже людині будь-який юрист, і буде абсолютно правий. Тому краще поглянути на поставлене питання з іншого ракурсу і постаратися відповісти на нього з моральної точки зору.

Для початку подумайте, як можливо перевірити саме незнання закону? Пристрої, яке б визначало знання людини, ще не придумали. Тому на питання “Чи знаєш чи ні?” в ситуації з законом можна з легкістю отримати відповідь “Ні” і не мати можливості йому суперечити. Зрозуміло, що будь-правопорушник зміг би відповісти таким чином і зняти з себе всю відповідальність. Пред'явити йому звинувачення можна було б тільки при повторному порушенні, оскільки тут негативну відповідь на питання про знання закону чи статті закону була б брехнею. Однак чи погодиться з такою політикою суспільство? Звичайно ж, ні. Саме тому і була винесена мораль про те, що людина не може бути звільнена від відповідальності за порушення навіть при незнанні законів.

Разом з тим, існує й інша проблема. Закони постійно змінюються, причому іноді досить кардинально і швидко. У зв'язку з чим навіть порядні громадяни можуть порушити закон, не підозрюючи про це. Тут вже проблема відображається трохи з іншого боку, і деякі громадяни можуть дійсно не погодитися з вищевикладеної істиною. Закони повинні доноситися до жителів у повному обсязі з тією метою, щоб спочатку держава виконувала свій обов'язок щодо оповіщення населення про нові норми. У цьому випадку обвинувачі можуть посилатися на конкретну публікацію закону, щоб пояснити причину того, чому обвинувачений не може бути звільнений від відповідальності будь-якого порядку.