Прочитайте текст. Випишіть речення з відокремленими членами, відділяючи
їх комами. Підкресліть та схарактеризуйте їх

Приручаючи час найважливіше внутрішньо розслабитись зосередившись водночас на
тому, що зараз робимо. «Їж швидше, бо не
встигнеш»,— покрикуємо на дитину, і її рухи
стають хаотичними. Намагаючись поспішити
малюк усе розливає і забруднює. Ні! Не думаймо про те, що мусимо зробити через декілька хвилин. Тепер їж. Як це приємно — їсти!
Смачна їжа у товаристві батьків. Які зграбні маленькі рученята, що
вправно орудують виделкою!
Часу справді не можна наздогнати. Як полохливе дике звірятко
він тікає, заледве почнемо доганяти, і завжди виявляється прудкішим. А якщо все одно програємо, то чи варто доганяти? Ліпше спробуймо його приручити — навчімось
жити з ним. Біжучи за дикою твариною приручити її
не вдасться. Якщо хочемо з нею подружитись, мусимо уникати різких рухів та крику, а передусім — внутрішньо заспокоїтись. Для спокійної людини час затримується і, замість того щоб
утікати, вірно її супроводжує.