Випишiть iз тексту iсторизми.З'ясуйте iхню стилiстичну роль.Чим iсторизми вiдрiзняються вiд архаїзмiв?
В митрополита дрижали руки, коли підняв він золотий вінець, щоб покласти на голову Ярославові. Досі не знати було смертним, звідки беруться імператорські корони. Вони існували мовби завжди, переходили в спадок разом з цілими імперіями. Візантійські імператори привезли вінці з Риму, німецький імператор здійняв корону з мертвого Карла Великого, відкривши його гробницю в Аахені, польський Болеслав одержав корону від папи римського. Ярослав не став ждати, поки хтось пришле йому вінець: звелів своїм майстрам викувати з руського золота, і ось митрополит чинив мало не святотатство, але не міг опиратися княжій волі, тішачи себе надією, що, кому треба, легко може змаловажити кесарство Ярославове і звати його по-старому князем.
Він наклав на князя вінець, пробурмотів благословення і необхідні при цьому слова: «Вінчається на кесаря землі Руської раб божий Георгій, рекомий Ярослав», але мало хто тямив по-ромейському, тому в молитві, яку відраву ж сотворено слов'янською мовою, многажди повторювано слово «кесар», щоб запало воно віднині в голови киян і, можливо, швидше розійшлося по всіх усюдах.
Після молитви коронований Ярослав урочисто відведений був од вівтаря до наготовленого поблизу трону. Дав єпископам поцілунок миру, сів на трон руку для поцілунку княгині Ірині, яка після того сіла поряд на нижчому стільці, вся церква заспівала «Господи, помилуй!», і розпочався великий молебень. Згодом мало бути велике пирування кесаря з дружиною і людьми знатними, мав би вважати Ярослав той день найщасли-вішим у своєму житті, але добре відав, що, хоч як називайся, не сягає твоє могуття повсюдно, в перепони, не уникнути гіркоти поразок.
Без нього виросла в Шуйці його донька, про яку й не знав нічого, не захотіла показати йому Шуйця Ярослави, коли ж спробував застосувати владу і силу, втекла дівчина і щезла з Новгорода. Те саме повторилося в Києві. Ось де межа влади: вільна людина.

ответ:Как говориться: «Привычка свыше нам дана...» Что же такое привычка? Зачем они нам? Какие они бывают? Привычка заложена в нашей человеческой природе. Почему же порой так трудно сопротивляться нашим привычкам? Как известно нашипривычки делятся на плохие и хорошие. Самое неприятное в нашей жизни - этоплохие привычки.Мы знаем. Что они плохие, а зачастую ничего с собой сделать не можем - привыкли! Все знают, что курить плохо, регулярно употреблять алкогольные напитки - плохо, переедать - никуда не годится, о наркотиках и депрессантах, даже и говорить не стоит. Мы смотрим рекламу о вреде курения. О вреде табака - все понимаем, но отказать себе в привычных удовольствиях не можем. Это привычка, зависимость, слабость характера, которая нам часто сильно портит жизнь. К плохим привычкам еще можно отнести привычку зацикливаться на работе. Для большинства людей, которые зацикливаются на работе, это возможность уйти от проблем и забот, которые давят на человека в реальном мире. Друзья, родные, семья все отходит на второй план, и круг общения человека сужается, бороться с этой привычкой трудно. Но возможно. Надо задать себе вопрос, а есть ли такая необходимость все свое время посвящать работе. И что это не выход от проблем и трудностей жизни убегать в работу. Это их не решит, а только усилит. К вредным привычкам стоит отнести зависимость от телевизора, от компьютера, sms-зависимость, как ни странно, но чтение книг «запоем» - тоже относятся к вредным привычкам. Одна из страшных привычек, которая разоряет семью, доводит до самоубийства, до нищеты, до умственного расстройства, до дна жизни - азартные игры. И это уже не привычка, это уже - болезнь. Надо помнить. Что игра - это развлечение. Нельзя играть во время серьезных потрясений в вашей жизни. Нельзя играть если у вас есть алкогольная зависимость, вы испытываете одиночество. Игра не снимает стресса.

Объяснение:

      Розставити розділові знаки слід так:

     Ольгу Косач знають як відому письменницю Олену Пчілку. Значною постаттю у світовій літературі стала її донька – Леся Українка; син Михайло взяв псевдонім «Обачний». Ці псевдоніми придумала Олена Пчілка. Сама вона впродовж життя підписувалася тільки псевдонімом.

      Пояснення:

      Ольгу Косач знають як відому письменницю Олену Пчілку. Значною постаттю у світовій літературі стала її донька – Леся Українка (тире між підметом і присудком); (ставимо крапку з комою, бо вона має стояти між частинами складного речення, поєднаними безсполучниковим зв’язком, якщо ці речення вказують на відносно самостійні події) син Михайло взяв псевдонім «Обачний». Ці псевдоніми придумала Олена Пчілка. Сама вона впродовж життя підписувалася тільки псевдонімом.