1.Безсполучниковим складним є речення (0,5б.)
А)Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може.
Б)Росла в гаю конвалія під дубом високим, захищалась від негоди під віттям
широким.
В)Дорога незабаром скінчилася, і автофургончик почало підкидати на вибоїнах.
Г)Летять з гори санки і ґринджолята, в очах мигтять занесені тини.
2.Складне речення з підрядним і безсполучниковим зв’язком утвориться, якщо до
частини «Коли їхали потягом, почав накрапати дощ…» додати фрагмент (1б.)
А)…якого чекали понад тиждень
Б)…пориви вітру ставали все сильнішими.
В)…але сонце не поспішало ховатися за хмари.
Г)…і ставало прохолодніше.
3.Прочитайте речення.
Те, що він побачив перед собою, на мить приголомшило й осліпило його - на
широчезній рівнині, скільки сягав зір, яскраво золотилися соняшники…
Правильну кількість частин цього речення вказано в рядку (0,5б.)
А)дві В)чотири
Б)три Г)п’ять
4.Рівноправними є частини в безсполучниковому складному реченні (0,5б.)
А)І досі сниться: вийшла з хати веселая, сміючись, мати.
Б)На зеленій траві білі чайки сидять, білі свічі горять на тарелях латать.
В)Сподівається, жде кожна мати: знову з’їдуться діти додому.
Г)Вимерла мова в устах народу - вимер і народ.

ОбъясЯ погоджуюся зi словами панка: "Вiйна - це традицiя iсторiї людства, вона прийнята всiм цивiлiзованим свiтом". Вiйна це жахлива рiч, конфлiкт пiд час якого гине багато невинних людей, та спричиняються багато аморальних та воэнних злочинiв. Але вiйна мiж людьми була завжди, всю iсторiю люди вели вiйни, за територiю, моральнi цiностi, релiгiйнi погляди та iнше.

Весь цивiлiзований свiт прийняв це як традицiю тому-що всi народи вели хоч-би раз вiйну з iншим народом. Пiд час цих вiйн люди створювали правила ведення вiйни, та можливi домовленностi. Також вiйськовi дiї э можливiстю нав'язати свою думку iншим країнам, методами    насильницької полiтики.

Навiть сьогоднi йде вiйна мiж Россiэю та Україною, за территорiї Криму, Донбасу та Луганську.

Вiйна не вiдэмна частина людської iсторiї вона завжди була, э i буде.нение:

Мова – це віконця, через які людина бачить світ.

В.Сухомлинський

Міжнародний день рідної мови – день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року.

У мові закодовує нація всю свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури, духовну самобутність.

Мова для кожного народу стає ніби другою природою, що оточує його, живе з ним всюди і завжди. Без неї, як і без сонця, повітря, рослин, людина не може існувати. Як великим нещастям обертається нищення природи, так і боляче б’є по народові зречення рідної мови чи навіть неповага до неї, що є рівноцінним неповазі до батька й матері.