Пунктуаційну помилку допущено в реченні :
А) Коли є і звичаї , і традиції, і пісні, то приймаєш їх як щось цілком природне, а , коли це зникає, то починаєш докопувутися до причин зникнення того, що раніше раніше здавалося тобі незникненим.
Б) Мати вірила: земля усе знає, шо говорить чи думаю чоловік; на самоті вона тихенько розмовляє з нею, довіряючи довіряючи свої радощі, бол щоб вона робила на долю всякого і роботящого і ледачого.
В) Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної , із ранкових туманів, з небесних октав, коли думи збігалися з мли бездоріжньої і незвіданий смуток за душу смоктав.
Г) Дивись: де сонце умивалось , там стільки капель золотих кульбабиних в траві зосталося ,що й небо мружитьмя від них.​