Вправа 2. Прочитайте і спишіть, розкриваючи дужки. Виділіть у кожному складному реченні його частини, вкажіть їх кількість. Визначте характер зв’язку між ними ( сурядний, підрядний, безсполучниковий).
1.Пішов би так собі повештатись по надвір’ю, так хуга ж така курить, що й світу божого (не)видно.
2. Так от в ту святу суботу, скоро задніло, і я з матір’ю на берег – подивитися, як ту волю везтимуть.
3. До міста було ще далеко, коні підбилися, а попереду лежали піски; їхати потомленими кіньми проти ночі було (не)зручно.
4. Води нагнало таку (силу)силенну, що всю греблю поняла вода і міст на річці знесло.на човнах переправлялися через річку.
5. Я ладен був тікати до світлиці, аби (не)бачити того муру молочно хмарного, але ось на сході обрій зайнявся рожевим полум’ям. (З творів О. Кониського.)

Вправа 3. Підкреслити граматичні основи речень, що входять у складні; сполучні елементи підкреслити хвилястою лінією. Визначити тип кожного складного речення. Зробити синтаксичний розбір 3-го і 6-го речень.
1. Буває, в неволі іноді згадаю своє стародавнє, шукаю, шукаю, щоб чим похвалитись, що й я таки жив, що я й таки Бога колись-то хвалив!
2. Швидше будемо писати, бо хочеться спати і вам, і мені.
3. Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чуть людської мови.
4. Давно те минуло, як тими шляхами, де йшли гайдамаки, малими ногами ходив я та плакав, та людей шукав, щоб добру навчили.
5. Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами над ставами верби зеленіють.
6. Поглянув я на ягнята – не мої ягнята. Обернувся я на хати — нема в мене хати.
7. Холоне серце, як згадаю, що не в Україні поховають, що не в Україні буду жить.
8. Мені аж страшно, як згадаю оту хатину край села!
9. Уже прокликали до паю, а я собі у бур'яні молюся богу.
10. Тече вода в синє море та не витікає; шука козак свою долю, а долі немає.
11. Посіяли гайдамаки в Україні жито, та не вони його жали.
12. Ярема гнувся, бо не знав, не знав, сіромаха, що виросли крила, що неба достане, коли полетить.
13. І потечуть веселі ріки, а озера кругом гаями поростуть, веселим птаст­вом оживуть.
14. Їй Ярема розказував, як жить вони будуть укупочці, як золото і волю добуде, як виріжуть гайдамаки ляхів в Україні, як буде панувати, коли не загине.
15. І досі сниться: під горою, між вербами та над водою біленька хаточка стоїть.
16. Я не знаю, чи єсть у бога люте зло, щоб у тій хаті не жило?
17. Та на своїм веселім полі свою-таки пшеницю жнуть, а діточки обід несуть можно не все задания.