РОЗСТАВТЕ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ
Картина справді була чудесна. Церкви підняли високо вгору свої круглі голови сяючи золотими банями. Поміж церквами біліли хати мов з крейди вистругані. Людські городи тонули у гущавині темно-зелених садків. Річка блищала, звиваючись змією по жовтому пісочку і пускаючи легенький димок туману з себе. Через річку перекинувся міст тонкий узорчастий. Ліворуч розіслався степ рівний як долоня. Широкий і безкраїй він тонув у своїй у своїй зеленій траві спершу темно-зелений а чим далі тим блідіший голубіший. Зійшовшись із краєм блакитного неба степ здавалось загнувся у гору і пішов уже попід небом. Серед степу хвилі золотого сонячного світла так і ходять так і переливаються то здіймаючись угору то опадаючи вниз. Сотні срібно голосих жайворонків непримітно вьються. Їх весела і радісна пісня дзвонить розходиться розсипається. Здається сизо прозоре повітря само бринить

   Автор: В. Голобородько.
   Твір: "Біла Лелека"
   Рід: лірика.
   Тема: розповідь про життя та діяльність поряд із людьми птаха, якого називають лелекою. 
   Ідея: людина є єдиною з природою; кожен з нас має з повагою ставитись до всього живого. 
   Художні засоби: 
   Звертання: лелеко, біла лелеко.
   Анафора (єдинопочаток): та, хто...; не можна...; як твоє...; як твоїх...
   Епітети: біла лелеко.
   Ліричний твір вчить людей поважати природу, не нівечити її, вчитись жити з нею в єдності та гармонії. Лелека - птах, що символізує Україну. З давніх-давен люди поважали цього птаха, складали про нього твори, раділи, якщо птах оселиться поруч. То ж бережімо одне одного, живімо в гармонії з навколишнім світом!

Недавно разом з дорослими ми побували в лісі. Була вже пізня весна, і дерева й галявини вкрилися яскравою зеленню. Батько з мамою й ми із братом хотіли знайти для відпочинку більшу галявину. Оскільки ліс перебуває поруч (його можна бачити з балкона нашої квартири), те нам він здавався дуже чистим і гарним. Ми відправилися в піднятому настрої до зеленої стіни лісу. Повітря в лісі чистий, ароматний. А от знайти місце, що було б так же чистим, виявилося дуже важко. Усюди валялися целофанові пакети, пакетики від сухариків, порожні пляшки. Одну невелику галявинку ми все-таки розчистили й там розважалися аж до вечора

Коли вже поверталися додому, те вели розмова про те, що потрібно частіше приходити сюди на відпочинок. І от чому. Кожний з нас зібрав по пакеті сміття й відніс його до найближчого сміттєвого бака. За нами гало багато людей. І я сподіваюся, що наш приклад підкаже многим, як скоріше можна очистити ліс. Починати треба, насамперед, з виховання самих себе

А на наступному тижні ми із задоволенням гали, що як багато відпочивають, вертаючись із відпочинку додому, несли пакети зі сміттям, зібраним влесу.