ответ: Я живу на дереві. Не можу жаловатся, мені затишно і сухо. Дерево велике, і у мене сотня братів, одні відлітають, інші залишаються. Кажуть, що якщо полетиш, то більше ніколи не повернешся. Я турбуюся за своїх братів. Де вони? Як їм? Чи знайшли вони інше дерево? Я боюся так само як і вони полетіти, і не повернуться. Мені подобається, коли йде дощ. Краплі чистої води стікають з мене даючи прохолоду дереву. Я люблю дощ. Він дає щастя, і забезпеченість водою. Мені не подобається, коли моїх братів зривають, і ще коли настає осінь. Восени ми всі повинні полетіти, залишаючи нове місце, для нових листя. Я мрію, про те, що не будуть зрубувати дерева і будувати на їх місці будинку, я мрію, про те, що не будуть рвати гілки, для виробів або гри з собакою. Я хочу завжди бути листочком. Жити можна спокійно, нічого не боячись. Добре бути листочком...
ответ:
мій день у школі починається о восьмій годині. я приходжу дещо раніше і тому маю змогу трохи поспілкуватися з друзями. ми обговорюємо останні шкільні й і новини. незабаром лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу.
наші вчителі — дуже мудрі люди. від них ми дізнаємося всього того, що буде нам потрібно в житті. у залежності від предмету ми розгортаємо підручники, ічні карти, зошити і слухаємо дуже уважно. інколи ми навіть забуваємо про перерву, так нам цікаво.
на перерві я захоплено розпові своїм друзям про новини спорту, адже я затятий уболівальник. лунає наступний дзвінок, і ми знову заповнюємо наші світлі й затишні класи. частіше в нас буває п'ять або шість уроків.
шкільних днів у житті учня дуже багато. декому може здатися, що вони схожі один на один. але це зовсім не так. кожний день у школі збагачує мене новими знаннями й враженнями. я хочу, щоб усе моє шкільне життя було таким само цікавим і щасливим.
