Пересказ текста Мама. Матінка. Ненька... Чи е на світі прекраенmi слова?
Уявляю образ, знайомий до болю: добpі очі й лагідні руки, знія-
ковіла посмішка й горда постава. А десь із глибини дитинства
долинає колискова: «Соньки-дрімки в колисоньки, добрий розум
в головоньки». Що за отим тихим сnівом? Яка туга? Яка печаль?
Образ матері
жди. Мати схиляеться над тобою, коли ти малий, Мати бере на
себе твій біль, коли ти у скруті. Мати готова затулити тебе со-
бою від нещасть. В українській літературі цей світлий образ
завжди був не літературним переонажем. Мати-земля.
Мати-Батьківщина. Мати-надія на відродження. Недаремно
майже в уciх наших письменників
Iвана Франка, Лесі Украйнки до сучасних
ка, Ліни Костенко, Бориса Олійника
численні твори. Материнські любов і відданість, материнські
печаль і велич оспівано в тисячах віршів, сотнях поем і пісень.
У них постае образ жінки, що не тільки дає нам життя, а й
учить: «Як виростеш, моя мала дитино, то мудрим будь і муж-
нім будь в житті». Це слова Андрія Малишка, чи не найлірич-
нiшого з поетів. Саме він подарував нам «Пісню про рушник»,
де пронизливим щемом відгукується в серці «незрадлива мате-
ринська ласкава усмішка і засмучені очі хороші, блакитні..»
«Від матері
Веснянка в гаях»,-так Микола Сингаївський освідчуеться в
любові до неньки.
- символ добра і злагоди. Так було i буде зав-
від Тараса Шевченка,
Дмитра Павлич-
-цій темі присвячено
- слово, і пісня, і хліб. Перша ластівка в небі.
А чи зможемо ми з вами передати це розуміння всім прий-
дешнім поколінням? Чи навчимо нес стини, шо,
скільки б тобі не було років, для матері ти завжди залишаешся
безпорадним хлопчиськом чи дівчинкою, що потребує тепла,
співчуття, довіри?
Коли ми починаємо дорослішати, то часом забуваємо про
де, відчуваючи себе всесильними. Але ця «всесильність»
arато в чому залежить від того, що десь- може, далеко,
може, близько,-є серце, яке за тебе болить, е людина, ладна
будь-що, аби побачити на твоєму обличчі не смуток і
ркоту, а впевненість у собі й лагідну посмішку.
