1. Складений іменний присудок відсутній у реченні *
А Сперечатись з Гомером – справа марна.
Б А діти – мов букети піднебесні.
В Ти, бачу, гайдамакам був би рад.
Г Отари сірих хмар лежать безрушно й сонно.
2. Складений дієслівний присудок вжито в реченні *
А Поговорили на раді та й розійшлись, забули.
Б На Січ почали вчащати посли від турка.
В Давнє золото було розміняно на мідяки дрібних, а інколи й приватних починань.
Г Турки рідко користались із рушниць.
3. Інверсія відсутня в реченні *
А І крізь хатнії віконця рознесеться, залунає По занедбаному краю пісня волі, пісня
сонця!
Б Колись давно північною добою В повітрі легкому дрімаючих степів Мене ласкав
малу під стріхою сільською Коханий, рідний спів.
В Так давно не звучала бандура моя.
Г Щось мариться мені в палких обіймах ночі.
Д І не бідне, і не погане село Бужани підмет ужито в реченні *
А Я і ти – два світи у безмежному Божомі небі.
Б Ми з братом щиро любилися зроду, змалку.
В Залізняк і Гонта відмовилися відповідати на запитання.
Г В нічну розвідку пішло четверо.
Д Двоє хлопців і двоє дівчат ішли Петровською алеєю.
5. Підмет виражено неозначеною формою дієслова *
А Ще тумани сиві не зійшли з полів.
Б Не знає, на якому дереві хліб росте.
В Пан залишиться паном, щоб він не базікав.
Г Одне з найпочесніших місць у культурному набутку українського народу належить
писанкарству, у якому розкрилися висока духовність і небуденний талант нашого народу.
Д Вчитися – ніколи не пізно.
6. Однорідними підметами ускладнено речення *
А Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги несмертельні.
Б Думав я, що в кожнім серці є сьогодні, вчора, завтра.
В Розсипає в прах піраміди, а зерно колоситься, і минають століття, зникають
народи, тільки зерно залишається.
Г Століттям мова народу була тією повноводною рікою, яку ми називаємо
поетичністю, адже вона виражає наші емоції та найінтимніші почуття.
Д Поетичність жила в слові, і слово було немислиме без неї, як немислима річка без
води, повноводність – без глибини, душа – без дихання.
7. Однорідними присудками ускладнено речення *
А Буду я навчатись мови золотої.
Б Юначе, знай, бережи, збагачуй велике духовне надбання свого народу – рідну
українську мову.
В Українська мова живе в прекрасних піснях твого народу.
Г Хто збагнув відтінки й пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної
матері, як добрим ім’ям родини, той любить Вітчизну.
Д Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне
слово, – це людина без роду й племені.
8. Підмет виражено прикметником у реченні *
А Чисте небо не боїться ні блискавки, еі грому.
Б Любить свій край – це для народу жити, боротися за юне, за нове.
В Минуле в пам’яті живе, сьогоднішнє в душі палає.
Г Чотири літа пролетіло.
Д Там над водою купка людей лагодилась сідати в човен.
9. В якому з поданих речень є іменний складений присудок *
А Земля почала зеленіти тендітною травою.
Б Я вірші почав писать під вечір золотий.
В Як прагне людство в злагоді іти назустріч сонцю, радості й труду!
Г Ми чисті перед совістю, нащадками й планетою.
Д Між людьми буду жить молодий і крилатий.
10. В якому з поданих речень є складений дієслівний присудок *
А Він був незвичний, той смуток.
Б Поет всюди залишається господарем свого настрою.
В Василь Стус – справді великий поет.
Г В труді твори красу життя.
Д Почав жевріти схід сонця.
11. Іменну частину складеного присудка виражено прикметником у реченні *
А А церква й довкола церкви – мов великий живий квітник.
Б Що в тебе вийшло – тарантас чи дишло?
В Добре діло – правду говорити сміло.
Г Вечір був м’який, теплий, настояний на степових пахощах.
Д Мабуть, природа створила хлібну зернину в мить високого натхнення, яке витратила вона й на саму людину.
