8. Виділіть речення з однорідними членами:
А) Сонце схилилось на захід і не пекло все так дошкульно, як раніше;
Б) Над малим озерцем у праліс вікові осокори своє крислате гілля;
В) Допильновує порядку в місті й нинішній полковник Полуботок.

9. Укажіть рядок, у якому всі слова пишуться з префіксом пре-:
А) пр…дивний, пр…мудрий, пр…вокзальний;
Б) пр…тихлий, пр…старий, пр…великий;
В) пр…гарний, пр…милий, пр…міцний.

10. Без НЕ не вживаються такі дієслова:
А) не/поважати, не/дістатися, не/могти;
Б) не/навидіти, не/хтувати, не/вгавати;
В) не/сподіватися, не/могти, не/привітати.

11. У якому рядку всі слова написані правильно?
А) Наталці, Хьюстон, кон’юнктура.
Б) гляньте, Горький, торф’яний.
В) тьмяний, меньший, більшість.
Г) верф’ю, ідеш, п’ятьдесят.

12. У якому рядку допущено помилку у слововживанні?
А) На тій неділі у нас буде контрольна робота з української мови.
Б) У збірнику вправи були хоч і складні, та дуже цікаві.
В) Наступний рік обіцяє бути більш сприятливим.
Г) Я вибачаюсь, що не прийшла вчасно.

Як парость виноградної лози, плекайте мову

>Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих, — рідна мова.

/ М. Рильский /

Рідна українська мова — це основа нашої безмежно багатої культури. Класична українська література, починаючи від Шевченка чи навіть ще й від Котляревського, показала нам приклад того, як треба ставитись до народної мови, цього ясного і справді цілющого для художника джерела. До велетнів української національної культури безперечно належать Тарас Шевченко, Іван Франко, Максим Рильський. Шевченко ввібрав у себе могутній волелюбний дух українського народу. У своєму "Кобзарі" народний співець відобразив ціле море народного горя, невольницький поклик до помсти й порив до свободи, чарівну красу української пісні. Вогненною піснею та віщим словом повернувся поет до рідної своєї України.

Объяснение:

Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину.

Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. Мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства.

Тож бережімо красу й чистоту рідної мови. Нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.