Вирвати кілок із землі мені вдлось з легкістю. Коза спочатку розгубливо зробила декілька кроків у бік і зрозуміла, що її більше нічого не тримає. Вона задоволено похитала головою і швидко попрямувала до невеликого садка. Садок той давно ніким не доглядався і огорожа була майже зруйнована. Манька швидко зникла за розлогими кущами ясенка і калини. Я з великою душевною втіхою попрямував до товаришів і через декілька хвилин мої думки вже були зайняті іншими речами. Але коли я повернувся ввечері додому, мене чекала неприемність. На порозі стояла розлючена мати разом із сусідкою. Вона сварила мене за те що я відв"язав козу. Виявилось, що сусідка знайшла її у своєму городі, коли та зі спокійною совістю їла капусту. Мені стало соромно за свій вчинок. Я ж хотів щоб було краще, а виявилось, як завжди Наступного ранку я знову побачивв прив"язану сумну Маньку.
