Моя кімната невелика, але дуже затишна. Мені дуже приємно і зручно тут, бо є все, що мені необхідно. Кімната квадратної форми, дуже світла, тому що велике вікно виходить на південь.
Перед вікном стоїть тасьмовий стіл з настільною лампою, поряд з нею — підставка для ручок і олівців. У шухлядах столу я зберігаю зошити та інші шкільні речі. Біля столу — стілець, на якому я сиджу, коли роблю домашнє завдання.
Коло правої стіни поряд зі столом — книжкові полиці з моїми улюбленими книжками і шкільними підручниками. Далі — шафа для одягу.
З іншого боку вікна розташований мій спортивний куточок — шведська стінка, поперечина, на якій можна підтягуватися, щоб тренувати руки, а також шкіряна боксерська "груша". Тут я роблю ранкову зарядку.
Біля цієї ж стіни стоїть моє ліжко, точніше, розкладений диван. Коли до мене приходять друзі, його можна скласти, щоб зручно було сидіти. На стіні над диваном висить невеличкий килим. Постільна білизна зберігається в комоді, що стоїть у кутку. На комоді сидять мої пухнасті м'які друзі: ведмедик, заєць та собака з одним вухом. На стіні над комодом — кілька моїх малюнків.
На підлозі лежить килим сіро-зеленого кольору. Шпалери на стінах кімнати світло-зелені, меблі зі світлого дерева. Ось такий у мене в кімнаті інтер'єр
Объяснение:
ответ:
на нашій планеті живе безліч людей, котрі мають свої почуття, свої думки і свою долю. кожне наше рішення, кожний крок – змінює нашу життєву стежинку. у одних людей, котрі присвятили своє життя родині, дітям та взаємним почуттям – стежка квітуча та хвиляста. в інших, хто усе життя пробув на самоті – вона в темних плямах.
ще з народження нас оточують батьки та друзі, котрі повчають і нам у якихось життєвих рішеннях. але, коли людині виповнюється вісімнадцять років, її життя вже лише в її руках. і саме від неї залежить те, якою саме буде її доля. ми вибираємо собі друзів, другу половинку, кар’єру. все це – підґрунтя нашого життя. і у цьому ми переконуємося навіть у творах т.г.шевченка. у своїх віршах він не раз закликав людей боротись за справедливість, за свої права та за свою долю. закликами до дії увесь «кобзар», що не може не розчулити навіть саму міцну душу людини.
і, читаючи такі поеми, як «катерина», «причинна» та інші ми бачимо, які тяжкі рішення доводилося приймати головним героям, котрі назавжди змінюють усе їх життя.
ми – господарі своєї долі. ніхто не має права робити за нас нашу історію. навіть маленькі кроки до майбутнього вже змінюють щось у нашій життєвій стежинці. завдяки віршам шевченко, ми розуміємо, що, якою би не була дорога на нашій стежці, людина в праві її змінити. для нас зараз наша майбутня дорога – це навчання. воно прокладе нам шлях до дорослого життя, і саме ми – майбутні господарі цього життя.
объяснение:
