Мягкий - [ м' а х к' и й'] - 2 слога.
м-[м'] - согл., звонк., непарн., мягк., парн.;
я-[а] - гласн., ударн.;
г-[х] - согл., глух. непарн., твёрд. парн.;
к-[к'] - гласн., глух. парн., мягк. парн.;
и-[и] - гласн., безударн.
й-[й'] - согл., звонк. непарн., мягк. непарн.
Букв 6, звуков 6
Камень - [ к а м' э н']- 2 слога.
к - [к] - согл., глух. парн., твёрд. парн.;
а - [а] - гласн., ударн.;
м - [м'] - согл., звонк. непарн., мягк. парн.;
е - [э]-гласн., безударн.;
н - [н'] -согл., звонк. непарн., мягк. парн.;
ь - [-]
Букв 6, звуков 5.
Чуешь - [ч' у й' э ш] - 2 слога.
ч - [ч'] - согл., глух. непарн., мягк. непарн.;
у - [у] - гласн., ударн.;
е - [й'] - согл., звонк. непарн., мягк. непарн.;
\ [э] - гласн., безударн.;
ш - [ш] - согл., глух., парн., твёрд., непарн.;
ь - [-]
Букв 5, звуков 5
Золота осінь природи
Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть.
