Прочитайте текст. Виконайте завдання після нього.
Зирк по хаті – (1)їх повна хата. Отак вистрибом літають. Наче ті бджоли. Тільки не гудуть. То на дзеркалі зблиснуть, то у відрі з водою, то на миснику (2)серед посуду.
(3)Якби не бджоли – сидів би і дивився.
Побіжу до бджіл.
(4)«Кукуріку?» – здоровкається зі мною.
Треба б йому нотації прочитати, (5)що знову водив курей у школу (За М.Слабошпицьким).
10. З’ясуйте, якими частинами мови виражені слова, позначені цифрами (встановіть відповідність)
А прийменник
Б сполучник
В частка
Г вигук

1. Особливе(означення, прикм), унікальне( означення, прикметник), неповторне(означення, прикм) явище(підмет,ім) має(присудок,дієсл) розвиток (додаток,ім) слова(додаток,ім). Речення розповідне неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене однорідними означеннями.
2. Здавалося(вставне слово, яке не підкреслюється, дієсл), вітер(підмет,ім) ущух(присудок, дієсл). Речення розповідне, неокличне, просте, непоширене, ускладнене вставним словом.
3. Усе(підмет, займ) : кущі( підмет, ім), небо( підмет, ім) було обтягнуте( було-дієслово, обтягнуте- дієприкметник, дієсл) зимовою(означення, прикм) пеленою( додаток, ім). Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене однорідними підметами.
4. Він(підмет, займ), схилившись над книгою(дієприслівниковий зворот або відокремлена обставина ; схилившись-дієприсл; над - прийм; книгою - ім), ретельно(обставина, присл) розв'язував(присудок, дієсл) задачі(додаток, ім). Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене дієприслівниковим зворотом(відокремленою обставиною).

З одного боку, Федько показав себе як позитивний герой, двічі врятувавши Толю, а з іншого - як негативний, бо постійно всіх про¬вокував на різні забавки і бешкети. Але почнемо спочатку. «Це був чистий розбишака-халамидник. 
Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся на Федька; там? шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму «закадишному» другові; там перекинув діжку з дощовою водою, яку збирали з таким клопотом. 
Наче біс який сидів у хлопцеві! Усі діти як діти - граються, бавляться тихо, лагідно. Федькові ж неодмінно щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці.» Так характеризує автор свого головного героя. З цього опису ми бачимо хлопчика, який постійно комусь шкодить, заважає, і робить це все навмисно. Відповідно, вдома він отримує на горіхи, батько лупцює його нещадно ременем. Але тут з'являється цікава деталь. Федько ніколи не кричить, завжди каже правду про свої вчинки, навіть якщо знає, що його за це буде бито. Доходить до того, що після неприємної процедури биття тато дає синові гроші «за правду». Ось ця особливість характеру, правдивість, здатність сказати істину в очі будь-кому і приваблює мене в головному герої.