1. Сходи(___) - наче клавіші(===) рояля. просте
2. Мов крило лебедине, тиха музика(__) лине(===). просте
3. А лілії срібляста квітка(__) на синім плесі(===) — як лебідка. просте
4. Листя з опаленими краєчками, ніби листи, вихоплені з полум'я, перечитує(==) вітер(__).
просте
5. Обійми мов сплели(===) свої земля(__) і сонце(__) в згоді. просте
6. Над хвиль золотавим розгоном неначе лечу(===) я(___) в блакить. просте
7. Під горою синіє(==) річка(___), мов хто(___) блакитною стежечкою оповив(===) гору. складне
8. Музики(__) раптом стали(===), неначе струни(___) порвали(===). складне
Наш світ досить жорстокий. Тим, хто нас оточує, часто потрібні елементарна підтримка або співчуття, треба лише озирнутися навколо. Хіба складе великих труднощів до старому перейти на інший бік вулиці через гучну магістраль, поступитися місцем інваліду, пропустити поза чергою жінку з дитиною? Іноді наша рука потрібна перехожому, що послизнувся в ожеледь. Наша небайдужість позбавить дівчину від нав’язливого хулігана, а добре слово — підбадьорить пригніченого друга.
Хіба складно сходити в аптеку за ліками для сусіда, розділити з кимось його горе, підставити плече у важку хвилину? Навколо багато людей, які потребують нашої до та захисту. Головне — не проходити повз, потупивши погляд…
