Значення прислівника взимку

У камеру: - Сьогодні у школі номер 14 проходить конкурс мовознавства, а саме української мови! До учительки: Ірино Ігорівно, ви є членом комісії з перевірки знань?
У: - Саме так. Моїми колегами також є 2 учительки української мови з нашої школи та 3 з інших шкіл та університетів.
Ж: - Склад комісії дійсно кваліфікований. А як буде проходити цей конкурс?
У: - Першим туром буде усне завдання, а потім розпочнеться письмові завдання.
Ж: - А скільки часу буде у дітей?
У: - На усне завдання дається 30 хвилин, а на письмове - 2 години.
Ж: - З якого віку учні беруть участь у змаганні?
У: - З 3 класу до 11. Проте з нашої школи на конкурсі не буде присутня учениця третього класу, бо вона захворіла. Дівчинка буде писати окремо за якийсь час.
Ж: - А чи з вашого класу йде конкурсант чи конкурсантка?
У: - Так, так. Я готувала до змагання ученицю 8 класу. Проте не хвилюйтеся, я не маю права перевіряти її роботу.
Ж: - Які емоції Ви відчуваєте?
У: - Насправді, я дуже хвилююся. Нашій школі вперше надали честь проводити тут конкурс. Ми усі дуже щасливі та схвильовані, звичайно.
Ж: - Ох, не хвилюйтеся, Ірино Ігорівно! Це найважливіший день у житті школи. Тож, ви маєте бути готовими до змагань!
В камеру: А зараз , шоновні телеглядачі, ми проведемо опитування серед учнів. Що ж відчувають маленькі знавці української мови?

Цього літа мама з татком відвезли мене до бабусі у село. Я допомагала бабусі доглядати за городом, годувати свійських тварин. Познайомився з хлопцями Петриком і Івасиком. Разом ми грали в футбол та інші ігри. От одного разу вирішили сходити в ліс по гриби. А їх цього літа було досить багато. Все далі й далі заходили в ліс, і мені стало якось моторошно, але хлопці тримались впевнено. Ось уже треба було повертатися додому. Грибів назбирали вдосталь. І тут ми почали блукати. Я запримітила, що мої хлопці теж розгубилися. Так могло тривати довго, аж поки не зустріли лісника, котрий обходив свої володіння. Він і показав нам дорогу. Цей випадок запам’ятався мені надовго.