Appolinaria06
10.05.2022 01:49

У якому рядку всі слова є прислівниками або прислівниковими

сполученнями?

А. У лісі, вчора, завидна.

Б. Всередині, знадвору, час від часу.

В. Потихеньку, по нашому, ген-ген.

Г. Навічно, босоніж, з гаю.

12. У якому рядку всі слова можуть писатися і разом, і окремо (залежно від

контексту).

А. Вскоки, абикуди, насторожі.

Б. Восени, нізащо, зрання.

В.Наодинці, вручну, попідтинню.

Г. Убік, нагору, донизу.

13. У якому рядку у всіх прислівниках правильно утворено вищий або

найвищий ступінь порівняння?

А. Якнайкраще, найбільш сильніше, щонайглибше.

Б. Ліпше, найбільш високо, значно міцніше.

В. Більш дотепно, менш важливо, поганіше.

Г. Менш щедріше, спокійніше, саме краще.

14. Яку синтаксичну роль виконує прислівник у реченні Дорога ліворуч веде

до озера ?

А. Додатка.

Б. Обставини.

В. Означення.

Г. Підмета.

Завдання 15 – 18 передбачають установлення відповідності. До кожного

рядка, позначеного буквою, знайдіть відповідник, позначений цифрою.

15. Установіть відповідність між прислівниками та розрядами їх за значенням.

А. Дуже, надзвичайно, надто. 1. Часу.

Б. Навесні, завжди, щоранку. 2. Мети.

В. Спересердя, згарячу, зопалу. 3. Причини.

Г. Напоказ, навмисне, наперекір дії.

5. Міри і ступеня дії.

16. Установіть відповідність між прислівниками та х творення.

А. Префіксальний. 1. Ген-ген, увечері.

Б. Суфіксальний. 2. Весною, жаль.

В. Префіксально-суфіксальний. 3. Здалеку, по-моєму.

Г.Перехід інших частин мови в

прислівники.

4. Тричі, весело.

5. Абияк, немало.

17. Установіть відповідність між фразеологізмами та синонімічними

прислівниками.

А. Як один.

Б. Слово по слову.

В. До останньої нитки.

Г. З першого слова.

1. Поступово.

2. Відразу.

3. Наскрізь.

4. Монотонно.

5. Одностайно.

18. Установіть відповідність між прислівниками та їхнім правописом.

А. Разом.

Б. Окремо.

В. Через дефіс.

Г. Через два дефіси.

1. З(усіх)(усюд), (в)основному, поки(що).

2. Мимо(хіть), (чим)раз, (на)(швидку)руч.

3. (По)заячи, десь(то), (хтозна)коли.

4. Як(не)як, пліч(о)пліч, всього(на)всього.

5. Тихо(мирно), сило(міць), віч(на)віч.

Завдання 19 – 28 передбачають формулювання доповнень до поданих

початків речень.

19 . При творенні вищого та найвищого ступенів порівняння від прислівників

дорого, вузько, близько відбувається…

20. При творенн форми вищого ступеня порівняння від прислівників

швидко, широко відбувається…

21. Прислівники (с) (під)лоба, (за)(пані)брата пишуться…

22. Буква и завжди пишеться в кінці прислівників…

23. Прислівники (на) гора, (по) латині пишуться …

24. Доведіть прикладами, що слово в(останнє) може писатися разом і окремо.

25. У кінці прислівників по-українськ…, трішк.., навскок… пишеться форма вищого ступеня порівняння від прислівника погано …

27. Прислівники будь (що) будь, коли (не) коли пишуться …

28. Прислівники попідти..ю, попідвіко..ю пишуться з …

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
BLASTER11111
03.10.2022 23:51
1)Життя великого Кобзаря, немовби своєрідний моральний кодекс, поезії Шевченка роблять людей кращими, ласкавішими, доброзичливішими.
2)"Твори Шевченка,-говорив Костянтин Станіславський,- вічно будитимуть у серцях людей благородні великі почуття".
3)Творчість Тараса Шевченка має не тільки літературно-мистецьке, а й величезне суспільне значення.(За Б.Степанишиним)
Синтаксичний розбір:
Речення просте,двоскладне,ускладнене однорідними означеннями,повне,поширене. Підмет простий- творчість,присудок простий- має. Другорядні члени речення.група підмета: додаток- Тараса Шевченка. група присудка: додаток - значення,означення - літературно-мистецьке, величезне, суспільне,,обставина -не тільки.
0,0(0 оценок)
Ответ:
1234567898642
25.03.2021 01:05

Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині Однаковісінько мені. Але дуже важко повірити у його байдужість щодо причетності до рідної України: "Мені однаково, чи буду // Я жить в Україні, чи ні". Для поета рідна земля була святою, він так щиро ї любив! Але його житТєвий шлях несе на собі відбиток довгого перебування у кріпацькій неволі — "На нашій своїй землі". Та перед цими рядками є й інші: "На нашій славній Україні". З одного боку, Україна славна і наша, азіншого — все-таки, "не своя", бо невільна, сама собі не належить. Гадаю, саме в цьому парадоксі й міститься геніальна тема твору: не вражаюче глибоке відображення трагізму людини, яка так багато зробила для своєї Батьківщини, але нараз відчула, що через певні обставини від іїї праці може не залишитися й "малого сліду". Умисне лукавить поет і тоді, коли пише, що "малого сліду не покину" на Україні і що його "не пом'яне батько з сином". Навіщо ця "маска" ліричного героя, який робить заяви, що можуть викликати у читача підозру щодо його щирості? На це питання я знайшов відповідь тільки тоді, коли зрозумів, що ці запевняння поета про власну байдужість до того, чи буде він жити в Україні, чи ні, чи згадуватимуть його на рідній землі, чи не згадуватимуть, все це для того, щоб наголосити: Шевченкові, звісно, не однаково. Biciмнадцять рядків вірша напружено готують нас до важливості останніх п'яти рядків: Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні П, окраденую збудять... Ох, не однаково мені. У цих рядках Кобзар надзвичайно точно передбачив головну проблему української нації, що, мов меч, висить над нею вже кілька століть і яка стала чи не найзлободеннішою проблемою сьогоднішнього дня: окраденість розбудженої в огні революційних перетворень України, окраденість у час її оновлення та відродження. Тому я з повним правом вважаю поезію "Мені однаково, чи буду..." зверненням-попередженням сучасному поколінню українців.Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію "Мені однаково, чи буду...", тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу вірша "Мені однаково, чи буду.." У ньому ми бачимо, як невідступно мучила Шевченка думка про загрозу відродженню України, якщо рoсійські самодержавці присплять національну свідомість українців і викоренять з Їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави: ...Як Україну злії люде Присплять, лукаві, ї в огні п, окраденую, збудять... Ось що для Шевченка є головним, а не любов і слава серед співвітчизників! Він без болю зізнається:

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота