1) я отримав нещодавно лист, в якому школярка пише про свою подругу. (2) вчителька літератури запропонувала цій подрузі написати твір про дуже великого радянського письменника. (3) і в цьому творі школярка, віддаючи належне і геніальності письменника, і його значенню в історії літератури, написала, що у нього були помилки. (4) Вчителька визнала все це недоречним і дуже її лаяла. (5) і ось подруга тієї Школярки звертається до мене з питанням: чи можна писати про помилки великих людей? (6) я їй відповів, що не тільки можна, але і потрібно писати про помилки великих людей, що велика людина не тим, що він ні в чому не помилявся. (7)ніхто не вільний від помилок у нашому житті, у нашому складному житті.
(8) що людині важливо? (9)Як прожити життя? (10) перш за все – не вчинити ніяких вчинків, які б упускали його гідність. (11) можна не дуже багато зробити в житті, але якщо ти не робиш нічого, навіть дрібного, проти своєї совісті, то вже цим самим ти приносиш колосальну користь. (12) навіть у повсякденному нашому, повсякденному житті. (13) але ж в житті можуть бути і важкі, гіркі ситуації, коли перед людиною стоїть проблема вибору – бути збезчещеним в очах оточуючих або в своїх власних. (14) впевнений, що краще бути збезчещеним перед іншими, ніж перед своєю совістю. (15) людина повинна вміти жертвувати собою. (16) звичайно, така жертва — це героїчний вчинок. (17) але на нього потрібно йти.
(18) Коли я говорю про те, що людина не повинна йти проти своєї совісті, не повинна здійснювати з нею угоду, я зовсім не маю на увазі, що людина не може або не повинен помилятися, оступатися. (19) ніхто не вільний від помилок у нашому складному житті. (20) однак людину, яка оступилася, підстерігає серйозна небезпека: він нерідко приходить у відчай. (21) йому починає здаватися, що все кругом негідники, що всі брешуть і кепсько надходять. (22) настає розчарування, а розчарування, втрата віри в людей, в порядність — це найстрашніше.
(23) так, кажуть: «Бережи честь змолоду». (24) але
Кожному з нас рано чи пізно доводиться робити вибір майбутньої професії виходячи зі своїх здібностей, бажань і поглядів на життя. Я дуже раціональний людина, і для мене у всьому важливий порядок і строгий розрахунок. Ймовірно, саме тому я маю схильність до точних наук і вважаю, що найкраще мені підійде робота бухгалтера.
Бухгалтер – це дуже затребувана спеціальність, як в нашій країні, так і за кордоном. Жодне державне підприємство або комерційна фірма не може законним чином вести свою діяльність без співробітника, який відає рахунками організації, що здійснює документообіг і стежить за тим, щоб вчасно проводилися всі необхідні відрахування в податкову службу.
Найчастіше компанії наймають цілий штат таких фахівців, організовуючи бухгалтерію. Іноді, втім, фірми укладають договір зі сторонньою організацією на бухгалтерське обслуговування. Як би там не було, хороший бухгалтер завжди буде забезпечений роботою.
Після отримання вищої економічної освіти, кар’єру можна почати з посади рядового бухгалтера. Поступово, набуваючи досвіду і цінні знання, можна піднятися по службі і зайняти пост заступника головного бухгалтера, а пізніше стати і начальником відділу.
Звичайно ж, таких висот вдасться досягти тільки в тому випадку, якщо сумлінно виконувати свою роботу. Бухгалтер – це дуже відповідальна посада, яка не прощає професійних помилок, оскільки вони неминуче ведуть до фінансових втрат.
Тому щоб бути бухгалтером, потрібно також мати дуже міцну нервову систему і холодний розум. Я вважаю, що це якраз мої сильні якості, тому маю серйозні наміри для надходження в Санкт-Петербурзький інститут економіки і управління.
