на мою думку, наші вчинки так чи інакше впливають на навколишній світ, тому кожна людина несе особисту відповідальність за свої дії. і вона обмежується не тільки законами, визначеними державою, а й нормами, встановленими етикою суспільної поведінки, правилами всесвіту.по-перше, людина повинна усвідомити таке: окрім того, що вона є членом своєї сім’ї, громадянином держави, житель планети земля — ще одна її життєва посада. і кожен людський вчинок впливає не тільки на наше існування, а й на існування членів рідної сім’ї, громадян держави, незалежно від того, добрий це був чи поганий крок.
по-друге, усі ми — творці власних доль, і тільки від нас та нашої поведінки залежить те, як буде виглядати наш завтрашній день. на мою думку, кожен крок людини, її вибір записується до невидимої книги, і, залежно від характеру її вчинку, у всьому світі сценарій життя переписується. так само змінюються між собою шестерінки годинника, коли ми переводимо стрілки на літній час, так міняється розклад руху поїздів, коли один із них спізнюється.
прикладів правдивості вищезазначеної тези в літературі є незліченна кількість. я б хотіла підтвердити свої аргументи ситуацією, яка склалась у соціально-побутовій поемі «катерина», написаній видатним українським поетом тарасом шевченком. там молода дівчина спокусилась на залицяння російського офіцера, і, як наслідок, народила від нього дитину. та, на жаль, чоловік не признав свого сина, і це стало ганьбою для усієї сім’ї катерини. народження її дитини вплинуло не тільки на життя дівчини, але й на існування оточуючих. таким чином, ганьба лягла на плечі батьків катерини, які глибоко засудили вчинок нещасної жінки, і вони вигнали її з рідного дому. пізніше наслідки того, що дівчина не змогла втриматись від спокуси, відобразились і на житті її сина, який був від народження приречений на нещасливе життя.
ще одним прикладом може поділитись сучасний кінематограф, а саме стрічка американських сценаристів і режисерів елдена хенсона, вільяма лі скотта та еріка штольца «ефект метелика». у цьому фантастичному психологічному трилері через життєві ситуації висвітлюється те, як світ може змінитись від маленьких дій людей, які навіть не підозрюють, що впливають на навколишнє середовище. показано варіанти розвитку подій, якби в певний момент часу людина вчинила по-іншому.
як відомо, найкращим вчителем для людини є життя. історичне минуле її предків — це книга, яка містить у собі незліченну кількість повчальних матеріалів. третій приклад, який я хочу для підтвердження своїх слів — це події дворічної давності в україні, пов’язані з ім’ям колишнього президента, віктора януковича, та його . сьогодні він переховується в росії за страшні злочини, вчинені перед українським народом. йому соромно й страшно приїхати на територію держави, яку він обкрадав роками. проте рано чи пізно справедлівсть відновиться, і він отримає належне за свої дії — адже кожна людина несе відповідальність за свої вчинки, як гласить тема твору.у висновку хотілося б зазначити, що я завжди вірила у те, що усі мої кроки мають свої наслідки, і що рано чи пізно мені доведеться за них відповідати. саме тому я намагаюсь чинити чесно й справедливо. я вірю, що зміни починаються з мене, а позитивний розвиток подій — з мого позитивного мислення.
Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.