1. Займенник – це… 0,5 б.
а) самостійна незмінна частина мови; б) службова частина мови;
в) форма дієслова; г) самостійна змінна частина мови
2. Займенник ужито в реченні 0,5 б.
а) Учений іде, а неук слідом спотикається.
б) Бери хліб із землі, а не в когось із рота.
в) За сто робіт береться, а ні одна не вдається.
г) Щасливі завжди мають щастя.
3. Займенник виступає означенням у реченні 0,5 б.
а) Думи мої, думи мої, лихо мені з вами…
б) Хвалися своїм умінням, а не батьківським.
в) Ми з батьками відпочивали в Карпатах.
г) Батьки – не ми.
4. Який займенник при відмінюванні не має називного відмінка? 0,5 б.
а) що; б) ми; в) себе; г) нічий
5. У якому рядку всі займенники відмінюються як прикметники твердої групи? 0,5 б.
а) чий, якийсь, кожний, хто-небудь; б) котрий, ваш, деякий, такий;
в) мій, абищо, чийсь, всякий; г) цей, казна-що, нічий, такий.
6. Потребує редагування речення 0,5 б.
а) Дякую Вас за інформацію.
б) Усі зустрічали його радісними оплесками.
в) Небо міниться, небо грає всякими барвами.
г) Нам пора для України жить.
7. Установіть відповідність 2 б.
Розряди займенників за значенням Займенники
1 відносні а) всякий, сам, інший;
2 присвійні б) що, який, скільки;
3 означальні в) той, цей, такий;
4 неозначені г) будь-чий, абихто, щось;
д) наш, їхній, свій.
8. Перепишіть, розкриваючи дужки.
З речення випишіть займенник, зробіть морфологічний розбір. 2 б.
Від (уся) картини віє (щось) пісенним.
9. Запишіть, розкривши дужки 2 б.
Чого(небудь), казна (з) ким, скільки (сь), (аби) чий, (ні) який, ні (для) кого, (ані) хто,
(хтозна) чий, (будь) який, (будь) (на) якому, (ні) котрому, (ні) (до) чого, (казна) чим, (будь) що, (де) котрий, (до) кого (сь), спитав у (він), до вона), надіявся на (вони), люблю (вони).
10. Напишіть, уживаючи займенники, твір-мініатюру на тему «Хобі школярів» .
Надпишіть розряди займенників. 3 б.

     Життя - це безцінний дар, яким людина повинна донрожити навіть тоді, коли в ньому більше смутку, ніж радощів. Варто жити, щоб на землі залишити після себе слід глибокий, помітний. Так, життя Т. Шевченка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, В. Стуса було несправедливо коротке. Але, можливо, наперекір цьому всім здійсненним у своєму житті вони настільки зуміли збільшити його цінність, що стали безсмертними, адже дні свідомого життя переплавлені в золоті рядки їхніх невмирущих творів. 
      Вибір сенсу життя, на мою думку, залежить від умов конкретного суспільства, задатків, нахилів та здібностей конкретної людини. І те, що одній людині здається безглуздим і марним, для іншої є безцінним.
      Псевдопатріоти не цінують життя, бо вони - диванна картопля. Це ті, хто вміє прекрасно говорити, замилювати очі, і нічого не робити задля блага свого краю. Тільки те й роблять, що переховуються від війни. Такі люди не бачать душею Україну і все, що вона добула.
       Незалежно від того, чи це військовий, чи лікар, чи учитель, на кожній людині лежить відповідальність за чиєсь життя. І якщо хтось халатно буде ставитися до своєї справи, не цінуючи життя інших, гріш ціна такій особі. Лише той гідний життя, хто не говорить про любов до Батьківщини, а працює і живе задля ї процвітання, примножуючи набуте.

Що я знаю про професії моїх батьків

Я ще навчаюсь у школі, але вже не раз і не два запитував себе: ким бути? І я вирішив у майбутньому стати провідником пасажирських вагонів, як і мій тато.

Від нього я дізнався, що це одна з найбільш масових професій на залізничному транспорті. Перед відправкою в рейс провідник приймає вагон, інвентар, постільну білизну. Забезпечує посадку і висадку пасажирів, правильно розмішує їх у вагоні, створює необхідні для зручного проїзду умови: порядок і чистоту у вагоні, нормальний температурний режим, вентиляцію повітря.

Провідник повинен стежити за справним станом ходової частини вагона, автогальмом і електроустаткуванням, усувати в ньому дрібні дефекти. Він повинен знати правила технічної експлуатації залізниці, розміщення станцій маршруту свого поїзда. З шкільних предметів необхідно добре знати географію, фізику, мови. Головне для провідника вагона — доброзичливість, що повинна поєднуватися з стю, уважністю при обслуговуванні пасажирів, акуратністю.

Моя мама працює перукарем. Вона дуже любить свою професію. Зробити людину красивою і привабливою — справа рук і вміння перукаря. Спеціаліст цієї професії працює в чоловічих, жіночих та дитячих салонах у міській і сільській місцевості, а також у цехах, де виготовляють перуки і шиньйони. Робить стрижку, різні види завивок, модні зачіски, манікюр тощо.

Висококваліфікований перукар повинен володіти знаннями з косметики, знати якості барвників, склад фарб застосування їх, знати призначення й будову устаткування, інструментів, пристроїв і апаратури, а також причини несправностей та засоби їх усунення.

Професія потребує художнього смаку, доброї координації рухів, уважності, ввічливості і такту.

Для успішного оволодіння професією необхідні міцні знання з хімії, біології, анатомії і фізіології людини.

Отже, професії моїх батьків дуже потрібні людям, і я вирішив, що найбільше користі принесу Батьківщині, коли буду провідником пасажирських вагонів.