Осінь.
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Та все ж таки як тільки гарно восени!
ответ: Мені здається, що птахи, гідні бути другом людини, не те що б вона приносила якусь користь для нас, але вона як і всі інші тварини відіграє велику роль у харчовому ланцюгу. Звичайно дружити з голубами, не привід, адже вони розносять заразу, але все ж якими хворими вони не були, нам все одно буде їх шкода. Якщо раптом нам попадеться пташка яка не може літати, звичайно ми захочемо принести її до себе додому і дати поправитися. Як би нам не хотілося, птиці все ж боязкі творіння, людині просто так не вдасться підійти і погладити пташку, адже вона тут же полетить. Але якщо купити вже ту, яка звикла до людей, є досить великий шанс стати з нею хорошими друзями, а в майбутньому навчити чому небудь, адже птиці як і собаки, і кішки добре навчаються, не дарма раніше були птиці посильні.
