1.Підмет він; шука, блука, обходить це присудок; вдень, даремне, марою - обставина, зали й кімнати - додаток.
Речення розповідне, неокличне, двоскладне, повне, поширене, ускладнене, однорідними додатками.
2.Олександр Шалімов (підмет) не мав (присудок) коштів (додаток), щоб доїхати (присудок) в інше місто (обставина), тому вуз (підмет), у якому від самого початку (обставина) хотів вчитися (присудок хотів вчитися) хлопець (підмет), не побачив (присудок) його (додаток) в своїх(означення) лавах (обставина)
Объяснение:
Пізньої осені маленькі близнятка Оля й Ніна гуляли в яблуневому саду. Був тихий сонячний день. Майже все листя з яблунь опало і шурхотіло під ногами. Тільки де-не-де на деревах залишилося пожовкле листячко.
Дівчатка підійшли до великої яблуні. Поруч із жовтим листком вони побачили на гілці велике, рожеве яблуко.
Оля й Ніна аж скрикнули від радості.
— Як воно тут збереглося? — з подивом запитала Оля.
— Зараз ми його зірвемо, — сказала Ніна і зірвала яблуко.
Кожній хотілося потримати його в руках.
Оля хотіла, щоб яблуко дісталося їй, але вона соромилась зізнатися у цьому, а тому сказала сестрі:
— Хай тобі буде яблуко, Ніно…
Ніні теж хотілося, щоб яблуко дісталося їй, але вона теж соромилася висловити це бажання, тому сказала сестрі:
— Хай тобі буде яблуко, Олю…
Яблуко переходило з рук у руки, дівчатка не могли дійти згоди. Та ось їм обом сяйнула одна й та ж думка: вони прибігли до мами радісні, схвильовані.
Віддали їй яблуко.
В маминих очах сяяла радість.
Мама розрізала яблуко і дала дівчаткам по половинці.
