Напишіть невелике оповідання з обрамленням. Підкресліть відокремлені члени речення в тексті відповідно до їхньої синтаксичної ролі.

Якось, їдучи до бабусі в електричці, я почув розповідь літньої жінки про події, що відбувалися в цих місцях під час війни...

Я тихо сидів, вражений почутим. А потім по цю жінку про зустріч. Хотілося записати якомога більше спогадів очевидців про війну.

Орієнтовний обсяг роботи – 10-12 речень.​

Я думаю, що кожна людина за своє життя прочитала хоч кілька книг. А навіщо,

з якою метою ми їх читаємо? Для того, щоб просто зайняти вільний час,

розважитися, помріяти? Чи для того, щоб дізнатися щось нове, навчитися чогось,

розвинути свої здібності? Звичайно, і для того, і для іншого. Тож, якщо книга

здатна чогось навчити, можливо, вона може і чиєсь життя змінити?

 

Я вважаю, що може. Наприклад, математики, фізики, хіміки та й інші учені

відкривають нові закони, спираючись на попередні. Не знаючи минулого, ми не

здатні творити майбутнє. А досвід попередніх поколінь і міститься у книгах -

неоціненних скарбах кожного народу. Звичайно, ми можемо передати свої знання

при усному мовленні. Але, чи будемо ми певні, що ця інформація передаватиметься

і наступним поколінням? Ні, вона може змінитися, втративши сенс, початковий

зміст, або й просто забутися. А коли наші думки відображені на папері, то

набагато більше шансів донести це нащадкам, а тим більше, якщо це - книга,

видана в багатьох екземплярах.

 

Гадаю, в сиву давнину книги почали створювати саме для того, щоб змінити

життя людей, що прочитають їх, на краще. Напевно, багато хто чув про книгу

Аллена Карра "Легкий б покинути палити". Думаю, численна

кількість курців прочитала її. Довелося з нею ознайомитися і моєму дядечкові. І

не дарма: після багатьох років куріння і кількох невдалих спроб кинути, йому

все-таки вдалося позбутися цієї згубної звички. Але я переконана, що далеко не

кожен після читання зміг розпрощатися з улюбленою сигаретою. Чому? Тому що

книгу брав не з великим бажанням припинити псувати своє здоров'я, а просто так,

для цікавості: "А раптом вийде?"

Отже, книга здатна змінити життя. Головне: хотіти цього!

Объяснение:

Улітку багато людей задіяні у праці на полі. Хто догляда овочі, хто косить траву, а хто вже збира перші врожаї. Відпочиваючи за містом, я часто гала за такими працьовитими людьми і мені дуже подобалась їх старанність. Наприклад, ви можете запитати: «Що може зацікавити у праці звичайного косаря?». Та чи знаєте ви — наскільки, це клопітка робота? Тільки но сонце починає сходити на небі, а косар вже прямує на своє поле. Спочатку він обходить і обдивляється траву, вибирає з неї гілля, що можє заважати і починає точити косу. До роботи він приступа завзято і починає прокошувати невеликі рядки один за одним відкидаючи траву в один бік. Під час замаху косар стоїть прямо і опирається на одну ногу. Працює  довго, майже до обіду, без перепочинку, а опісля знову береться за діло з тією самою енергією. Я дуже поважаю таких людей, за їх силу і характер.