- Сашко, мені так набридло вже вчити ці голосні, взагалі не розумію навіщо... Ось мій дядько не вчив нічого. І нічого йому не бракує!
Хоч він і каже "шЕстий", "вибЕрає" продукти в магазині...
-Привіт, Катю, так от щоб і ти не "шЕстила" і не "вибЕрала", то тримай краще книжку і зубри.
- А навіщо? Це і дядько питає постійно...
- Ну дивися, Катю: захочеш стати ти журналістом, чи письменницею, а не будеш знати "вогоню, чи вогню", "катити, чи котити". Будеш писати тяп-ляп та тебе засміють. А тепер пішли разом вчити. Будемо розумними-розумними.
-Ну гаразд, ти мене вмовив. Дякую, Сашко!
Объяснение:
В історії кожного народу є пам’ятні події, прив’язані до певних географічних місць. Через них ті місця, події, дати висвічується нащадкам сива давнина , пізнається ними , власна, далека й близька історія. Звідти, з правічних часів і з недавніх століть, долинає відгомін життя й боротьби наших предків. Знані й невідомі давні події Київської Русі ,немов глибинні живлющі джерела, напоїли, наснажили героїчним духом легенди й богатирські поеми-билини. Від них і нині свідомість сповнюється почуттям захоплення, від донесених із давніх віків реальних картин буйної природи, краси рідної землі. А брали від неї все потрібне для свого існування: і хліб, і м'ясо, і рибу, і мед. І співали , прославляючи свою працю.
