1) У реченні Тихий на вдачу й поміркований, звиклий таїти свої щирі думки й вчиняти Богданову волю, Виговський і тепер не виявив і словом свого збудження проти Москви... (І.Нечуй-Левицький) означення відокремлюютбся, тому що:

А) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть після озвучуваного іменника.
Б) одиничний прикметник (дієприкметник) стоїть після іменника, перед яким уже є означення.
В) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником і має додаткове обставинне значення (причини).
Г) прикметники чи дієприкметники (з пояснюваними словами або без них) є означеннями до особових займенників, незалежно від того, чи вони стоять після займенника, чи перед ним.
Д) прикметники чи дієприкметники (з пояснювани словами або без них) відірвані від означення іншими словами, особливо присудком.
Е) означення стосується іменника, якого в цьому реченні немає.

2) У реченні Ділим життя щасливе і нове, як рік врожайний коровай ділили (Г.Чубач) означення не відокремлюєтся, тому що:
А) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед озвучуваним іменником і не має додаткового обставинного значення.
Б)одиничні прикметники (дієприкметники) стоять після іменника, перед яким немає означення, і не мають інтонаційності, стилістичного навантаження,
В) означення за змістом стосуєтся не так підмета, як присудка.
Г) означення стоїть після неособливого займенника, узгодженого з ним.