2. Складносурядним із єднальним сполучником є речення:
а) Нараз він засміявся, та зараз же погасив свою веселість
б) І давно у нашій хаті прокинулися й тато, й мати.
в) На заході втомлене червоне сонце ховається за море і цілує останнім
поцілунком хвилі
Г) У траві біліють ромашки та синіють зозулині черевички.

В наш час суцільної комп*ютеризації ми мало уваги почали приділяти своєму почерку. Навіщо обтяжувати себе письмом, якщо куди простіше просто набрати на клавіатурі потрібний текст? Або ж , навіщо писати лист рукою, якщо можна просто надіслати повідомлення телефоном? То що ж, скажете ви, неважливо, який маєш почерк, адже ми все менше пишемо рукою.
А я не згідний (а). І справа тут не лише в тому, що вчителям буде тяжко перевіряти наші роботи. Ні! Справа в тому, що письмо своєю рукою - це як ручна робота, чи
handmade, як модно сьогодні говорити. А всі ми чудово знаємо, що ручна робота завжди цінилася і вартувала куди більше, ніж те, що виготовлене на станках чи машинах. І чим майстерніша ця робота, тобто чим гарніший у вас почерк, тим більшу цінність він являє для вас і для всіх тих, хто має з вами справу.

Моя Батьківщина – це моя Україна, яка має вигідне географічне положення. У нас э все для того, щоб існувати, розвиватися. Я  мрію стати невід’ємною частиною моєї  країни. Що для цього потрібно? Треба все життя працювати, дарувати оточуючим тепло  і добро.Уже перебуваючи у школі,  вчуся робити щось для того, щоб у майбутньому   я  був корисний моїй країні. Протягом 11  років ми повинні отримувати ті знання,  які до у майбутньому обрати собі професію. Моє навчання – це вже велика справа. Коли я був школярем, у мене вже існували мрії, які стосувалися майбутнього України. У неї не повинно бути страждань,страшних хвороб, усі допомагають один одному. Кожна людина має гідну роботу.У школі я починаю будувати плани на майбутнє Моє головне завдання отримати атестат і прямувати далі навчатиcя. Яможувступитивінституттезнвііибравмайбутнюпрофесію.Вона має не тільки подобатися мені, але й повинна принести користь людям і країні. Робота – це мій перший внесок в розвиток України. Можливо, я стану будувати, лікувати, ремонтувати авто, вчитиму дітей. Головна мета – бути корисним. Я прагну, щоб мій вибір був правильний. У нашій країні не вистачає дійсно розумних людей, які б прагнули створити рідну державу сильною, розумною, єдиною. Тому, мабуть, зараз існують труднощі. Я люблю свою Батьківщину,  і тому прагну вже сьогодні зробити щось корисне для неї,  для її розвитку. Україна повинна процвітати, а не занепадати. Тому вже зараз мені потрібно переживати за те, що відбувається в нашій країні. Життя під вітчизняним небом на рідній українській землі нічим замінити не можна. Батьківщина – це наш з вами дім, в якому колись будуть зростати наші діти.