Читання й аналіз тексту

Завдання 29-33 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких один правильний.
Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді. Прочитайте текст (цифри у
дужках позначають номери абзаців) і виконайте завдання 29-33.

Текст А
Белзька ікона

(1) Легенда розповідає, що в тринадцятому столітті, коли Белз
зруйнували татаро-монголи, Матір Божа зійшла на землю і залишила слід на
камені та свою ікону на згарищі князівської церкви. Звістка про це чудо
швидко рознеслася навкруги, і мешканці навколишніх сіл, які врятувалися від
жорстоких азіатських завойовників, приходили до Белза під захист
чудотворної ікони. Матір Божа стала захисницею белзького люду від усіх
нещасть. До неї несли свої жалі знедолені та бідні, до неї приходили, щоб
подякувати за успіх, за порадою, вона стала натхненницею нелегкого
тогочасного життя.
(2) На місці зруйнованої київської церкви люди збудували каплицю, де
й зберігалася чудотворна ікона. У тисяча триста вісімдесят другому році
намісник Галичини Владислав Опольський вивіз чудотворну ікону пресвятої
Богородиці до Польщі і помістив її в костьолі на Ясній горі в Ченстохові, де
вона знаходиться до сьогоднішнього дня. Ця ікона стала символом
національної гордості поляків. ЇЇ вони називали «королевою польської
корони». У тисяча дев’ятсот тридцять другому році у зв’язку п’ятсот
п’ятдесятою річницею перенесення чудотворної ікони Матері Божої з Белза до
Ченстохова було встановлено свято Богоматері Ченстоховської.
(3) Деякі історики вважають, ця ікона походить з Візантії. Начебто
візантійський імператор Никифор у вісімсот третьому році подарував її
Карлові Великому, а той передав київським князям, які й помістили її в
белзькому замку. Львівський хроніст ХVІІ століття Зіморович доводить, що
ікона намальована першим християнським іконописцем апостолом Лукою на
покривалі стола, за яким часто збиралася Свята Сім’я. Пізніше, коли київський
князь Володимир одружився з сестрою імператорів Візантії Василія і
Констянтина – Анною, в посагу її була ікона Пречистої Богородиці, яку
Володимир перевіз до Києва. Потім ікона як спадщина переходить до
галицького князя Льва Даниловича, а він дарує її монастиреві Святого

Онуфрія у Львові. А вже звідси ніби забрав чудотворну ікону Владислав
Опольський.
(4) Проте інші дослідники ікони вважають, що це твір
давньоукраїнських митців. Про це свідчать характерні риси живопису
давньоукраїнського мистецтва.
(5) Які б думки не висловлювалися щодо цієї священної реліквії нашого
народу, очевидним є те, що вона п’ятсот років перебувала в Белзі. Уже хоча б
тому вона є частиною української духовності.

З українського історичного календаря
Текст Б
Іконографія

(1) Іконографія прийшла на Русь з візантійськими традиціями, серед
яких основною є церковний канон іконописання. Канон у мистецтві – це
правило фіксації образу і побудови форми, норма, що регулює художню
творчість, а також взірець для наслідування, ідеал, до якого художник має
прагнути.
(2) Іконографічний канон, що сформувався у Візантії, регламентував
створення ікон, виходячи з їх культового, релігійного призначення, диктував
певн композиції тощо.
(3) Православне культове мистецтво мало на меті не відображення
навколишнього, а осягнення з до художніх засобів потойбічного
світу. Звідси головні вимоги до іконографії, які ґрунтувалися на
християнському світоспогляданні.
(4) По-перше, образи Ісуса Христа, Богоматері, пророків, святих
підкреслювали їх духовний, неземний характер; по-друге, відповідно до
християнського віровчення надприродний світ вічний і незмінний, тому на
іконні фігури біблійних персонажів і святих зображувалися нерухомими,
статичними; по-третє, основне завдання візантійського живописця - осягнення
вічної метафізичної сутності речей - вимагало зображувати предмети не
такими, яким їх може бачити людина у даний момент з певно точки, а саме так, як вони уявляються іконописцеві з погляду їх сутності.
За С.Возняк
29. Про чудотворну ікону згадує автор тексту А, абзац 2, розповідає, де вона
зберігається, однак не пише автор тексту Б
А у костьолі на Ясній горі в Ченстохові
Б у київській церкві
В люди збудували каплицю, де й зберігається чудотворна ікона
Г у костьолі в Галичині