Объяснение:
Всі ми мріємо. Хтось більше, хтось менше. Хтось про звичайне, земне, а хтось про напівреальне, фантастичне. Хтось масштабно, а хтось потрохи. Але всім нам хочеться, щоб наші мрії збувались. Але не всі знають як це зробити. Тож що треба зробити для здійснення своєї мрії?
Мрія – ціль – дія – результат. Отак схематично можна зобразити шлях до здійснення мрії. Ніби все просто, чи так лише здається? Звичайно треба розуміти наскільки реальною є мрія. Ні, не треба думати, що мріяти про подорожі на інші планети абсурдно, адже так би ми жили сьогодні і без світла і автомобілів, бо це і (багато інших винаходів) з’явились саме завдяки мріям. Але ж не треба мріяти про те, щоб погладити динозавра – хоч й існують думки про машину часу, але ж поки цього ніхто не зробив (хоча не варто виключати й такої ймовірності)
Джерело: https://dovidka.biz.ua/shcho-treba-zrobyty-dlia-zdiisnennia-svoiei-mrii-tvir
Тараса Шевченка завжди шанували наші предки. Ця популярність була не штучною а природньою й справжньою. По сільських хатах на стінах можна побачити не лише ікони-образи до яких молилися а й портрети Тараса Шевченка що нагадували нам про Україну про нашу землю яка мала свою самобутність перебувала в неволі й за якою тужили. Усе це уособлював портрет Тараса Шевченка. З його поезій ми дізнаємося про князів і гетьманів рідну мову традиції та дух предків. Українці цитували рядки з Кобзаря бо майже в кожній хаті була та дорога для них книжка. Усіх вражала його сильна й неповторна поезія. Тарас Шевченко давно став для народу символом національним дорого-вказом посланцем якому рядки диктували небеса. Люди побачили в ньому пророка. І навіть у комп'ютерну добу слово поета не/перестає бути актуальним живим і насущним. Тому знову і знову друкують Кобзар проводять Шевченківські свята установлюють поетові погруддя й пам'ятники діти й закохані ходять вулицями названими його ім'ям а слово Кобзареве й нині хвилює та зворушує.
