Складіть і запишіть тест- розповідь (5-6 речень) про найріднішу для вас людину або про вашого друга, використавши займеники як засіб зв'язку речень у тексті.

Як часто ми чуємо: «Не гай часу». Але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? Там щось не встиг, туди запізнився — і цю мить уже не повернеш. Йдеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важли­во намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змі­нити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і хто знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили й так і не виба­чилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з бать­ками? Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. І це не обов’язково мають бути великі діяння. Можна до мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі ви­соку оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню — було би бажання. Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. І так само існують ситу­ації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не при­йшов на до посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю. Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обра­ти професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходи­ти повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь. Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.

ответ:Моє ім’я доволі популярне і дуже часто зустрічається в казках. Я – Іван. Мама ласкаво називає Ванюшою, а однокласники – Ваня. Зовсім недавно мені виповнилося 12 років. Як кажуть дорослі, настав перехідний вік. Однак я зовсім не помічаю особливих змін у своїй поведінці.

Мені дуже подобається вчитися в школі. Найулюбленішим і цікавим предметом є українська мова і література. Захоплення книгами у мене почалося з самого раннього дитинства. Спочатку мені часто читала мама казки на ніч перед сном, потім дідусь розповідав мені цікаві моменти з творів і потихеньку вчив читати. У 1 класі на превеликий подив моєї вчительки я знав практично всі казки і міг переказати будь-яку з них. Я з величезним задоволенням відвідую нашу бібліотеку, де завжди вибираю книги до душі. У мене є близький друг Петро, який також цікавиться літературою. Ми часто з ним обговорюємо прочитані твори.

Крім захоплення книгами, я дуже люблю допомагати своїм рідним, особливо сестричці Маші у виконанні домашнього завдання. Після школи я намагаюся, і відпочити, і в той же час, прибирати вдома. Я завжди намагаюся підтримувати порядок, особливо в своїй кімнаті. У нашій родині всі люблять тварин, і тому у нас є маленький папужка Кітті і кіт Тайсон, який живе з нами вже 7 років. Наші вихованці дружать один з одним, а ми всі намагаємося за ними стежити і дбати. Я щоранку насипаю зерно і наливаю свіжої води в клітину до папуги, а Маша взяла на себе турботу про Тайсона. Крім цих занять я відвідую гурток з інформаційних технологій, де вчуся складати різні комп’ютерні програми.

Для того, щоб зміцнити своє здоров’я, у вихідні дні з батьками відвідую басейн і тренажерний зал. Це допомагає мені менше хворіти і бути більш витривалим при виконанні фізичних вправах на уроці фізкультури. У мене трохи друзів, але ті хлопці, з якими я дружу дуже вірні і надійні. На них можна покластися в будь-якій ситуації, а це дуже важливо в нашому житті. У колі своїх однокласників намагаюся сильно не виділятися і не бути зарозумілим, намагаюся вирішувати всі суперечки мирним шляхом. Сподіваюся, що моя порядність і скромність до мені в подальшому житті.

Объяснение: