Зайвим є речення:
Над вечір хуга втихла, хмари на заході почервоніли, сніг стужавів і гостро заблищав, а повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом (Гр. Тютюнник).
Його образ, світ думок і почувань, прагнень та ідеалів постає перед нами насамперед з того, що він писав, чим збагатив духовну скарбницю людства (В.Шубравський).
Вона ще молода, усміхається святково й чисто, в її ледь чутному диханні — збудлива таємниця свіжості, краси природи, що завжди відроджується й відроджується...( Є.Гуцало).
Роззирнулася, сподіваючись, що все це сон, який зараз мине, і з усіх вулиць посуне люд стануть навколо церкви, засвітять свічечки, і вдарять великодні дзвони… ( К. Мотрин).
