Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.більше діла — менше слів.будь господарем своєму слову.мовивши слово, треба бути йому паном.слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.від красних слів язик не відсохне.від солодких слів кислиці не посолодшають.від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.від теплого слова і лід розмерзається.вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.впік мене тим словом, не треба й вогню.гостре словечко коле сердечко.де мало слів, там більше правди.діла говорять голосніше, як слова.де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.добре слово краще, ніж готові гроші.добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.за грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.з пісні слова не і свого не вставляють.
Біля нашого села стоїть ліс. Великий, старий. А у лісі на галявині є криниця. Але чомусь люди боялися з тієї криниці воду брати. Вважили, що отруйна в ній вода. Знали б вони, скількох людей врятувала та криниця від смерті. Так й у цьому році сталося. Приїхали до нас родичі з міста. Захотіли вони до лісу піти, погуляти. Годину немає їх, дві. Почали ми за них хвилюватися. Лише ввечері прийшли вони додому. І розповіли нам, що з ними сталося. Занадто далеко зайшли вони в ліс. Так і заблукали. Звали на поміч, але ніхто не чув їх, тому й не відкликався. А день був жаркий. Так і сонячний удар отримати не довго. Пройшли вони ще далі. Раптом бачуть, на галявині криничка. Підійшли, набрали води, напилися. А вода в тій криниці - справжнє диво. Солодка, прохолодна. Так і врятувала лісова криничка наших родичів від спраги.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
