Роскажіть про правопис за
перечних займеників​

У нашій сім’ї обов’язки розподілені порівну. Тато , як найсильніша людина, бере на себе складніші обов’язки такі , як щось полагодити, перенести. Мама завжди займається всякими домашніми справами. А от мої обов’язки - не такі складні і їх небагато : помити посуд, попилососити, підмітати, щось притримати коли це необхідно татові, і звичайно вчитися. Але я росту, стаю дорослою людиною у котрої обов’язків стає дедалі більше. Тобто я вже починаю сам собі готувати їсти, застеляю ліжка, мию підлогу, протираю меблі від пилу. Але , іноді, коли я лінуюся ( можеш замінити слово)  допомагати, я згадую минуле і уявляю, що в той час обов’язків було набагато більше, адже тоді не було таких технологій які присутні на даний час. Тому я вважаю що всі в родині повинні мати обов’язки, відігравати свою роль.

Адам і Єва, альфа й омега (початок і кінець; сутність, основа, найголовніше), вавилонське стовпотворіння (­ вживається на позначення справи, яка не буде завершена, а також на позначення безладу, галасу, метушні), випити гірку чашу (перетерпіти всі випробування, всі неприємності, яка б не була важка справа, виконати її до кінця ), вовк в овечій шкурі (це заздрісна, зла людина, що приховує свої хижі наміри під маскою порядності) всесвітній потоп (інколи вживається, коли йдеться про затоплення, сильну зливу), голос волаючого в пустелі (вживається як даремний заклик до кого-небудь, залишений без уваги, без відповіді ) дерево пізнання добра і зла (вживається, коли хочуть попередити про можливість скоєння гріха) , закопати талант у землю ( вираз означає не лише невикористання своїх можливостей, грошей, а й здібностей (талантів), втрату їх, а це значить — не догодити Богові), за сімома замками ( уживається на позначення чогось далекого, неприступного, неможливого для користування) , іти на Голгофу (іти на важку, часом безнадійну справу, страждання за когось), кінець світу (вживаються в перебільшенні чогось, особливо при жартівливо-іронічному зображенні сварки, безладдя, стихійного лиха), не хлібом єдиним живе людина (для людини не головне бути ситою фізично, жити в достатку, бо є в житті інші, важливіші цінності — духовні).