(1) Земля (іменник) стряхнула (дієслово) із (прийменник) себе (займенник) покривало (іменник) зимового (прикметник) сну (іменник), (2) природа (іменник) почала (дієслово) оживати (дієслово), (3) а (сполучник) небо (іменник) стало (дієслово) по-весняному (прислівник) блакитним (прикметник).
(Речення складне, з різними видами звʼязку (сполучниковий сурядний + бесполучниковий), розповідне, неокличне: 1) двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 2) двоскладне, непоширене, повне, неускладнене; 3) двоскладне, поширене, повне, неускладнене).
Земля підкреслити однією лінією;
стряхнула – двома лініями;
із себе – пунктиром;
покривало – пунктиром;
зимового – хвилястою лінією;
сну – хвилястою лінією;
природа – однією лінією;
почала оживати – двома лініями;
небо – однією лінією;
по-весняному – пунктиром з крапкою;
стало блакитним – двома лініями.
1. Вранці (це було недавно, в березні) ми зібралися біля школи, щоб їхати на районне свято української мови. 2. Чекали Петра (у Петра погана звичка завжди запізнюватися) і розмовляли про се, про те. 3. Раптом Сергій
згадав, – і треба ж таке! – що забув сопілку вдома на дивані. 4. Складав усе в
сумку і от сопілку забув покласти (поки щось десь знайдеш, то знаєте, як
воно буває!). 5. Отак завжди в нас: готуємося до чогось цілий місяць, – скільки про цю підго-
товку розмов буває, скільки метушні! – а коли
доходить до діла, то нам бракує простої зібраності.
